3.1.4. Контрольно-вимірювальні засоби

При проектуванні і конструюванні технологічного обладнання та технологічних процесів велике значення мають контрольно-вимі­рювальні засоби. Безпека виробничих процесів залежить від того, наскільки ефективно може їх використати оператор під час роботи.

Контрольно-вимірювальні засоби і пристрої для запуску в робо­ту, регулювання і зупинки технологічного обладнання мають бути надійними, легкодоступними і такими, що добре розпізнаються.

Важкість запам'ятовування надмірно складних систем управ­ління технологічним процесом і необхідність зосередити увагу на невпорядковано розташованих приладах можуть призвести до не­правильних дій оператора, які призведуть до порушення нормальної роботи технологічного обладнання, нещасних випадків і професій­них захворювань.

Причиною порушення нормального перебігу технологічного процесу можуть стати також труднощі, коли необхідно з великої кількості приладів визначити потрібний показник, а зорове сприй­няття є нечітким.

Контрольно-вимірювальні пристрої мають розміщуватись так, щоб оператор не знаходився надто близько до небезпечної зони тех­нологічного обладнання, не був змушений надмірно напружуватися або порушувати рівновагу тіла при управлінні технологічним проце­сом. Контрольно-вимірювальні пристрої мають бути влаштовані та­ким чином, щоб звести помилки оператора до мінімального значення.

Рукоятки, важелі і кнопки управління мають бути легко доступ­ними з основного робочого місця при нормальному положенні тіла оператора.

Пристрої управління технологічним обладнанням не повинні вимагати великих зусиль. Не можна розраховувати на максимальні зусилля працівника протягом тривалого часу.

Напрямок руху органів управління має співпадати з напрямком руху відповідних механізмів, бо неузгодженість у русі призводить до неправильних дій оператора. Наприклад, обертання рукоятки за

годинниковою стрілкою має відповідати рухові вперед або робочо­му ходу механізму, а проти годинникової стрілки — назад або холо­стому ходу механізму.

Рукоятки важелів управління мають надійно фіксуватися для запобігання самочинного або випадкового їх виключення.

Крім цього, щоб запобігти травмуванню в небезпечній зоні за­стосовують запобіжні пристрої.

Запобіжні пристрої застосовуються для автоматичного вими­кання технологічного обладнання, систем механізму, робочого орга­ну або зупинки технологічного процесу, якщо будь-який параметр обладнання з певних причин вийде за межі допустимих значень. За­вдяки цим пристроям можна запобігти аваріям при підвищенні тис­ку, температури, робочої швидкості, сили струму, маси вантажу, пе-ренавантаження на відповідні органи та ін.

Залежно від наявності небезпечних виробничих чинників, їх шкідливої дії на організм при перевищенні фіксованих параметрів застосовують такі запобіжні пристрої:від механічних перенаванта-жень; від переміщення механізмів або їх елементів за встановлені межі; від перевищення тиску, температури або сили струму. їх вико­ристовують в конструкціях технологічного обладнання, машинах, вантажопідіймальних кранах, двигунах внутрішнього згорання та ін.

Для швидкого розпізнавання контрольно-вимірювальних засо­бів їм надають різну форму (щоб відчувати їх на дотик), забезпечу­ють відповідними написами та фарбують у різні кольори (засоби од­накового призначення повинні бути пофарбовані в один колір).

Щоб добре були помітні засоби зупинки обладнання, їх роблять більших розмірів, ніж інші і фарбують у червоний колір. Якщо опе­ратор під час роботи пересувається, засоби зупинки дублюються. За­соби пуску технологічного обладнання в роботу монтуються заглиб­леними, для того щоб попередити випадкове натиснення. Натиснен­ня на кнопки повинні вимагати зусилля не більше 20-30 Н. Контакт з пальцями має бути чітким, а включення супроводитись звуковим відчуттям.

Таке регулювання технологічним процесом полегшує працю, усуває можливі при безпосередньому управлінні помилки, дозволяє вивести працюючих з небезпечних зон і уникнути контакту шкідли­вих виробничих чинників на організм людини.

у 3.1.5. Блокувальні і сигнальні пристрої

Порушення нормальних умов роботи технологічного обладнан­ня відбувається внаслідок відмови окремих механізмів, неправиль­ного управління ними або порушення режиму живлення агрегатів.

Порушення нормальної роботи технологічного обладнання мо­же стати причиною нещасних випадків або аварій.

Операції по усуненню несправностей можуть виявитися Більш небезпечними, ніж стійка нормальна робота технологічного обладнання.

Нормальна робота технологічного обладнання буває тоді, коли вона відповідає всім вимогам, встановленим по відношенню до його основних параметрів. У процесі роботи надійність технологічного обладнання залежить від конструктивних і технологічних чинників, від якості монтажу і регулювання, а також експлуатаційних факто­рів та кваліфікації обслуговуючого персоналу.

У процесі експлуатації технологічного обладнання можуть ви­никати зміни параметрів, коли вони виходять за межі встановлених допусків.

Для усунення небезпечних чинників, які можуть виникати в процесі експлуатації технологічного обладнання, використовують автоматичні запобіжні блокувальні пристрої.

За принципом дії вони бувають механічними, електричними, фотоелектричними, радіаційними, гідравлічними, пневматичними і комбінованими.

Вказані блокуючі пристрої здійснюють фіксацію робочих час­тин обладнання або системи у відповідному робочому або неробочо­му положенні. Блокуючі пристрої служать для:

\

В. М. Москальова ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Розділ З

ОСНОВИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

• негайної зупинки технологічного обладнання при виникненні небезпеки чи порушенні умов його роботи;

• заборони неправильного управління агрегатом;

• недопущення роботи агрегата без запобіжних пристосувань;

• обмеження руху механізмів за визначені межі та ін. Найчастіше застосовують блокувальні пристрої для запобігання

пуску двигуна при включеній передачі; для блокування дверей входу в приміщення, в якому може бути небезпечна концентрація парів га­зів, блокування огородження ланцюгової або пасової передачі, та ін.

Блокування запобігає неправильному послідовному включенню в машинах з електричним приводом, забезпечує розрив електричних ланцюгів. Безпека виконання робіт може бути максимальною та мі­німальною. При максимальному захисті виключення технологічного обладнання відбувається внаслідок перевищення контрольних пара­метрів (наприклад температури, сили струму, рівня тиску та ін.). При мінімальному захисті виключення відбувається внаслідок зни­щення цих параметрів.

Після спрацювання блокувальної системи робота технологічно­го обладнання може відновлюватися тільки після приведення конт­рольних параметрів до норми.

Для недопущення роботи технологічного обладнання без запо­біжних пристосувань блокують механізм включенняогороджуючими пристроями або витяжною вентиляційною системою, щоб не допус­тити випадкового надходження отруйних речовин у виробниче при­міщення.

Крім цього на деякому технологічному обладнанні (преси, шта­мпи, ножиці для різання металу) застосовують фотоелектричні бло­кувальні пристрої, які запобігають травмуванню, зупиняючи робочі органи або створюючи неможливість пуску машини, якщо в небез­печній зоні знаходиться людина.

У радіаційних блокувальних пристроях застосовуються радіо­активні ізотопи, які приводять у дію систему блокування при про­никненні в небезпечну зону людини або її рук.

Пневматичні системи блокування застосовують в агрегатах, які знаходяться під підвищеним тиском повітря, газу або пари.

При автоматичному управлінні технологічних процесів, коли відхиляються параметри, що контролюються (концентрація газів, рі­вень рідини, тиск, швидкість процесу, температура та ін.), спрацьо­вує автоматична сигналізація без участі оператора.

Сигналізація — це система спеціальних засобів, за допомогою яких сповіщають про небезпеку, що настає або вже настала.

За своїм призначенням сигналізація поділяється на попереджу­ючу (попереджає про небезпеку), аварійну (попереджає про виник­нення небезпечного режиму роботи), контрольну (інформує про па­раметри роботи машини, стан навколишнього середовища), опера­тивну (забезпечує зв'язок між робітниками).

За способом передавання інформації сигналізація буває візуаль­ною, звуковою, кольоровою, знаковою і жестовою.

Для візуальної сигналізації використовують загоряння лампи, мерехтіння світла, підсвітку написів на табло та ін. Візуальна сигналі­зація сприймається лише тоді, коли очі оператора спрямовані в сторо­ну світлового сигналу. Така сигналізація широко застосовується для регулювання руху транспортних засобів та пішоходів, в електроуста­новках, на пультах керування різними машинами, процесами та ін.

Для звукової сигналізації використовують — сирену, гудок або дзвінок; звуковий сигнал сприймається незалежно від орієнтування голови оператора. Така сигналізація має давати ясно відчутний у на­вколишньому середовищі звук. Оперативна сигналізація необхідна для проведення технологічних процесів. її використовують також для узгодження дій кранівника і стропальника. При переміщенні вантажів кранами використовують знакову сигналізацію, яка пода­ється руками.

На будівництві, у ремонтних майстернях, на різних складах, при виконанні монтажних робіт застосовується сигналізація між ос­новними і допоміжними працівниками за допомогою прапорців або рук (жестів).

При наявності небезпеки або при її виникненні застосовують попереджувальну сигналізацію. Для цього використовують плакати і написи, датчики, що реєструють відхилення технологічного проце­су або роботи обладнання від того чи іншого заданого параметру.

Для виділення того чи іншого обладнання або робочих зон, які становлять небезпеку, використовують опізнавальну кольорову сиг­налізацію, щоб привернути увагу до небезпеки. Кольорова сигналі­зація застосовується як спосіб передачі оператору певної інформації про роботу машин, приладів, установок, стан виробничого середови­ща за допомогою сигнальних кольорів та знаків.

Сигнальні кольори та знаки застосовуються для привернення уваги працівників до безпосередньої небезпеки, здійснення відпо­відних дій з метою забезпечення безпеки, а також для необхідної ін­формації.

Встановлені наступні сигнальні кольори, які мають такі значення:

• червоний — «Заборона», «Стоп», «Явна небезпека»;

• жовтий — «Увага», «Попередження про можливість небезпеки»;

• зелений — «Безпека», «Дозвіл», «Шлях вільний»;

• синій — «Інформація».

Для пояснювальних написів використовують ахроматичні кольори (білий на червоному чи зеленому фоні, червоний на жовто­му і білому).

Червоний колір застосовують для забороняючих знаків і симво­лів на рукоятках кранів аварійного відключення тиску; для позна­чення багатьох видів пожежної техніки та інвентаря, сигнальних ламп, що сповіщають про порушення безпеки, пофарбування ємнос­тей з вогненебезпечним вмістом, огороджень небезпечних частин обладнання, ламп, що сигналізують про небезпеку та ін.

Жовтий колір використовують для запобіжних знаків, пофарбу­вання елементів будівельних конструкцій, які становлять небезпеку аварій, елементів виробничого обладнання, яке вимагає обережного поводження, перил, площадок, встановлених на робочих місцях, елементів транспорта, ламп, що сигналізують про зміну режиму ро­боти технологічного обладнання, ємностей зі шкідливим вмістом. Жовтий колір також мають попереджувальні знаки небезпеки.

Зелений колір використовують для пофарбування засобів забез­печення безпеки, ламп, які сигналізують про нормальний режим ро­боти обладнання.

Синій колір застосовують для спеціальних знаків і символів, які наносять в місцях приєднання заземлювачів, встановлення домкра­тів і для вказівних знаків безпеки.

Пофарбування об'єктів здійснюється у вигляді поясів червоного кольору з білою кліткою і жовтого кольору з чорною кліткою.

Знаки безпеки мають різну форму:

• забороняючі — червоне коло з білим поясом всередині і черво­ною косою смугою;

• попереджаючі — жовтий рівнобедрений трикутник з символічним зображенням чорного або червоного (для радіації, струму) кольору;

• приписуючі — зелений квадрат з символічним зображенням бі­лого кольору (або з білим колом і пояснюючим написом чорно­го кольору).

Білим кольором позначають лінії руху, місця для збирання від­ходів. Використовують також кольорову сигналізацію, для якої вжи­вають термофарби, що змінюють свій колір при нагріванні. За допо­могою такої сигналізації можна отримати інформацію про перегрі­вання об'єктів спостереження.