2.4.4. Загальнообмінна механічна вентиляція

Загальнообмінна вентиляція забезпечує створення відповідного мікроклімату у всьому об'ємі приміщення із значним надходженням шкідливої пари, вологи, газу та пилу.

Загальнообмінна вентиляція має дві системи — припливну й витяжну, які одночасно подають у приміщення чисте повітря в ниж­ній частині, а з верхньої частини видаляють забруднене.

Якщо питома маса шкідливих речовин більша за питому масу повітря і вони накопичуються знизу, тоді і витяжні пристрої розмі­щують у нижній частині приміщення.

При загальнообмінній вентиляції може бути чотири основні схеми організації повітрообміну: зверху вниз, зверху вгору, знизу вгору, знизу вниз (рис. 2.3).

Схеми зверху вниз (2.3, а) та знизу вгору (рис. 2.3, б) застосову­ють у випадку, коли припливне повітря в холодний період року має температуру, нижчу за температуру в приміщенні. Припливне повіт­ря, перш ніж досягти робочої зони, нагрівається за рахунок повітря приміщення.

Інші дві схеми використовують тоді, коли припливне повітря в холодний період року підігрівається і його температура вища за тем­пературу внутрішнього повітря.

2 З

■V

Ф

_АГИ⁶

і і і ♦

, ♦ ♦ ♦ *7

10

_іГїі

♦ ♦ і ♦ і і і і

_Ш?

Рис. 2.3

Схема повітрообміну при загальнообмінній штучній венти­ляції: а — приточній; б — витяжній; в — приточно-витяжній з ре­циркуляцією

1 — повітрозабірний пристрій, 2, 11 — повітропровід, 3 — фільтр, 4 — калорифер, 5 — вентилятор, 6 — припливні отвори, 7 — витяжні отвори (насадки), 8 — пристрій для очищення повітря, 9 — пристрій для викиду повітря, 70— витяжна система, 12— клапани

Приймальні пристрої для забору зовнішнього повітря розміщу­ють над покрівлею будівель, якщо відсутні викиди повітря, забруд­неного шкідливими речовинами з місцевих відсмоктувальних сис­тем, або якщо ці викиди відведені за межі аеродинамічної тіні, яку створює вітер, що набігає на будівлю, або якщо повітря, відсмоктане із запилених приміщень, очищене від пилу до допустимих концент­рацій. Крім того, приймальні пристрої дозволяється розміщувати на одному рівні з отворами для видалення повітря, якщо відстань між ними не менше ніж 20 м.

Якщо у виробничих приміщеннях виділяються гази та пари із щільністю, що перевищує щільність повітря (пари кислот, бензину, гасу та ін.), то загальнообмінна вентиляція повинна забезпечувати видалення 60 % повітря з нижньої зони приміщенння та 40 % — з верхньої. Якщо щільність менша за щільність повітря, то видалення забрудненого повітря здійснюється у верхній зоні.

2.4.5. Припливно-витяжна загальнообмінна вентиляція

Даний вид вентиляції застосовується в приміщеннях, у яких не­обхідно забезпечити підвищений та надійний повітрообмін. Цей вид вентиляції облаштовується в приміщеннях, де виділяється значна кількість шкідливих речовин і де витяжка повинна бути на 10% більшою, ніж приплив, щоб шкідливі речовини не витіснялися в су­міжні приміщення.

У системі припливно-витяжної вентиляції використовують не лише зовнішнє повітря, а й повітря приміщень після його очищення. Повторне використання повітря приміщень називається рециркуля­цією і здійснюється в холодний період року для економії тепла, що витрачається на підігрівання припливного повітря. Для рециркуляції використовують лише повітря тих приміщень, де відсутні виділення шкідливих речовин.

Припливна механічна вентиляція проектується в приміщеннях зі значним тепловиділенням і низькою концентрацією шкідливих

речовин. Припливна вентиляція забезпечує подачу чистого зовніш­нього повітря в приміщення, а видалення забрудненого повітря здій­снюється через вентиляційні отвори, фрамуги, дефлектори. Повітро-забірні пристрої розташовують у місцях, де повітря не забруднене. Вони повинні знаходитися не нижче 2 м від рівня землі, викидних каналів витяжної вентиляції по вертикалі — нижче 6 м і по горизон­талі — не ближче 25 м.

Витяжна загальнообмінна вентиляція застосовується там, де відсутні шкідливі речовини, кратність повітрообміну є невеликою, а також у допоміжних, побутових та складських приміщеннях.

Повітря, до складу якого входять вибухонебезпечні речовини або речовини, що неприємно пахнуть, видаляють в атмосферу вище рівня аеродинамічної тіні, яку створює будівля. Цього досягають за допомогою високих труб («факельні» викиди).

Повітря, що видаляється з приміщень витяжною загальнообмін-ною системою вентиляції, повинно викидатися в атмосферу на висо­ті, що перевищує найвищу точку покрівлі будови не менш як на 1 м.