2.9.3. Гігієнічне нормування

Незважаючи на те, що ЕМП радіочастотного діапазону нале­жать до малоінтенсивних фізичних чинників, вони через негативну дію на генофонд і здоров'я людини підлягають нормуванню.

В Україні 1.08.1996 р. прийнято Закон «Про забезпечення сані­тарного і епідемічного благополуччя населення». Закон передбачає норми й правила захисту населення від впливу електромагнітного випромінювання. Цей Закон визначає шкідливу дію ЕМП різної ін­тенсивності та частотного діапазону на організм людини й встанов­лює відповідні заходи захисту населення від його впливу.

Порогові інтенсивності теплової дії електромагнітних хвиль на організм нормуються залежно від діапазону частот, окремо — за електричною і магнітною складовою ЕМП.

Напруженість електромагнітного поля вимірюється у вольтах на метр (В/м), а напруженість магнітного поля — в амперах на метр (А/м).

У хвильовій зоні, у якій практично знаходяться робітники, що працюють з надвисокочастотною апаратурою (НВЧ), інтенсивність поля оцінюється величиною енергії, яка припадає на одиницю пове­рхні. У цьому випадку щільність потоку енергії виражається у Вт/м²або в похідних одиницях — міліватах і мікроватах на квадрат­ний сантиметр (Вт/м², мВт/см², мкВт/см²).

Щільність потоку енергії Р можна оцінити для будь-якої відстані до джерела К, якщо відома випромінювана потужність, за формулою:

Р = _г, *; (2.75)

де IV— випромінювана потужність.

Для гігієнічної оцінки умов опромінення працюючих поряд з фізичними параметрами електромагнітного поля має значення та­кож характер опромінення. Дія поля може бути постійною та інтер-мітуючою. Інтермітуюча дія може мати періодичний або аперіо­дичний характер різноманітного за інтенсивністю та експозицією опромінення.

У виробничих приміщеннях, де є джерела електромагнітних ви­промінювань радіочастотного діапазону, допустимі значення ЕМП контролюються шляхом вимірювання напруженості Н та Е на робо­чих місцях і в місцях можливого перебування працюючих. Контроль параметрів ЕМП проводиться не рідше, ніж один раз на рік, а також при введенні в експлуатацію нових установок або таких, які пройш­ли ремонтні роботи, чи якщо відбулася зміна технологічного проце­су. Результати вимірювання заносять у спеціальний журнал.

Гранично допустиму щільність потоку енергії ЕМП встановлю­ють, виходячи з допустимого значення енергетичного навантаження на організм людини й часу її перебування в зоні опромінення, однак у всіх випадках це навантаження не повинно перевищувати 10 Вт/м², а при наявності рентгенівського випромінювання або високої темпе-

ратури у виробничих приміщеннях (понад 28 °С) — 1 Вт/м². Допус­каються рівні вищі, але не більше як у 2 рази у випадках, коли час дії ЕМП на персонал не перевищує 50 % тривалості робочого часу.

Персонал, що обслуговує електроенергетичне обладнання про­мислової частоти 50 Гц, також зазнає впливу ЕМП. У цьому випадку основним несприятливим чинником є електричне поле (ЕП), тривала дія якого викликає функціональні порушення центральної нервової системи людини.