4.3.4. Класифікація приміщень за Правилами облаштування електроустановок

Згідно з Правилами облаштування електроустановок (ПОЕ) усі приміщення поділяються на сухі, вологі, сирі, особливо сирі, жаркі, запилені, з хімічно активним середовищем, пожежо- й вибу­хонебезпечні.

Вказані Правила окремо класифікують приміщення, у яких об­робляються, зберігаються або утворюються пожежо- й вибухонебез­печні рідини, тверді, пароподібні або газоподібні речовини й матері­али, у яких від електричних джерел запалювання можуть виникати загоряння, пожежі й вибухи.

Згідно з Правилами виділяються дві групи вказаних примі­щень — пожежонебезпечні й вибухонебезпечні. До окремої групи відносяться зовнішні установки з пожежо- й вибухонебезпечними речовинами.

Пожежонебезпечними приміщеннями називаються такі, у яких обробляються або зберігаються тверді горючі речовини й рідини.

За ступенем пожежної небезпеки вказані приміщення поділя­ються на класи: П-І, П-ІІ, П-ІІа і П-ИІ.

Клас П-І — приміщення, де беруть участь у виробництві й зберігаються горючі рідини з температурою спалаху парів понад 61 °С (66 °С). Наприклад, склади мінеральних мастил, установки для їх регенерації, насосні станції горючих рідин, цехи просочу­вання виробів та ін.

Клас П-ІІ — приміщення, у яких за умовами технологічного процесу виділяються горючий пил або волокна в аерозольному стані й небезпека обмежується пожежею без вибуху і в яких межа вибухо­вості становить понад 65 г/м³, або при нормальній експлуатації об­ладнання пил не досягає вибухонебезпечних концентрацій. До таких приміщень відносяться деревообробні цехи та ін.

Клас П-ІІа — приміщення, у яких утворюються горючі речови­ни й матеріали у твердму або волокнистому стані без виділення пи­лу й волокон (папір, дерево, тканини та ін.).

Клас П-ИІ — зовнішні установки й сховища горючих рідин з температурою спалаху парів понад 61 °С (66 °С) і твердих горючих матеріалів. Наприклад, відкриті склади й сховища мінеральних мас­тил, деревини, вугілля, торфу та ін.

Ступінь вибухонебезпечності приміщень залежить від фізико-хімічних властивостей речовин і матеріалів, які там знаходяться, умов і характеру протікання технологічних процесів і специфічних явищ, що виникають у різноманітних аварійних ситуаціях.

До вибухонебезпечних відносяться приміщення та установки, у яких за умовами технологічного процесу можуть утворюватися суміші горючих газів, парів, пилу й волокон в аерозольному стані з повітрям.

Згідно з чинними Правилами вибухонебезпечні приміщення та установки поділяються на такі класи. Щодо горючих газів і парів пе­редбачено три класи вибухонебезпечних приміщень: В-І, В-Іа і В-Іб. Щодо зовнішніх установок передбачено один клас В-Іг, а щодо ви­бухонебезпечного пилу й волокон — два класи: В-ІІ і В-ІІа.

Клас В-І — приміщення, у яких вогненебезпечні гази або пари виділяються в такій кількості, що можуть утворювати з повітрям ви­бухонебезпечні суміші при нормальних нетривалих режимах робо­ти. До них відносяться цехи, де обробляються речовини й матеріали з температурою спалаху суміші до 61 °С (66 °С) та ін.

Клас В-Іа — приміщення, у яких при нормальних умовах робо­ти технологічного обладнання не утворюються вибухонебезпечні суміші, а вибухи можливі лише внаслідок аварії або несправності обладнання.

Клас В-Іб — приміщення, які характеризуються такими ж пока­зниками, що і В-Іа, але в них є горючі гази з високою нижньою ме­жею вибуховості (15 % і більше) і різким запахом; можуть спостері­гатися лише локальні вибухонебезпечні концентрації; горючі гази, ЛЗР знаходяться в таких кількостях, які в приміщеннях не створю­ють загальної вибухонебезпечної концентрації, робота з ними про­водиться без використання відкритого вогню. Ці приміщення не на-

В. М. Москальова ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

лежать до вибухонебезпечних за умови, що робота проводиться у витяжних шафах або під витяжною парасолькою.

Клас В-Іг — зовнішні установки, у яких містяться вибухонебез­печні пари, гази і ЛЗР. Для зовнішніх установок вибухонебезпечни­ми вважаються зони в межах до 20 м по горизонталі й вертикалі від місця відкритого зливання або наливання ЛЗР, до 3 м по горизонталі й вертикалі від вибухонебезпечного закритого технологічного об­ладнання й 5 м по горизонталі і вертикалі від дихальних і запобіж­них клапанів інших установок.

Клас В-И — приміщення, у яких пил і волокна, що виділяються, переходять в аерозольний стан і здатні утворювати з повітрям вибу­хонебезпечні суміші при нормальних нетривалих режимах роботи технологічних апаратів та обладнання. До цього класу відносяться мукомольні цехи, цехи цукрової пудри, деревної муки та ін.

Клас В-ІІа — приміщення, у яких вибухонебезпечні пилові су­міші утворюються лише в результаті аварій або несправності техно­логічного обладнання.

До невибухонебезпечних слід віднести приміщення та установки для спалювання твердого, рідкого й газоподібного палива, у техноло­гічному процесі яких використовується відкритий вогонь. Наприклад, газові котельні, пічні відділення газогенераторних станцій та ін.

Отже, належність приміщення до того або іншого класу зале­жить від властивостей і характеру навколишнього середовища, тоб­то від фізико-хімічних властивостей речовин, які є в приміщенні.

Щоб вибрати для приміщень і зовнішніх установок тип елект­ричних машин, проводку, світильники, необхідно знати, до якого класу вони відносяться відповідно до вимог чинних ПОЕ.

У новій редакції ПОЕ на зміну поняттям «пожежонебезпечні» й «вибухонебезпечні» приміщення й зовнішні установки вводяться відповідно поняття «пожежонебезпечна зона» й «вибухонебезпеч­на зона».

Пожежонебезпечною зоною (відповідно, класи П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІП) називається простір, у якому можуть знаходитися горючі ре­човини як при нормальному технологічному процесі, так і при його можливих порушеннях, і додатково простір у межах 3 м по горизон­талі, а по вертикалі — до найближчого перекриття.

Вибухонебезпечною зоною (відповідно, класи В-І, В-Іа, В-Іб, В-II, В-ІІа) називається простір, у якому є постійно або може виявитися вибухонебезпечна концентрація горючих газів, парів і пилу і в межах якого на спосіб виконання й монтажу електроустановок накладаються обмеження з метою зменшення небезпеки вибуху й пожежі.