- •Національний університет водного господарства та природокористування в. М. Москальова
- •Підручник
- •Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 14/18.2-1649 від 13 липня 2004 року)
- •Національний університет водного господарства та природокористування в. М. Москальова
- •Підручник
- •Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 14/18.2-1649 від 13 липня 2004 року)
- •1 Виробничий травматизм
- •1.1. Законодавча та нормативна база у сфері охорони праці
- •1.1.1. Основні положення законодавства про працю та охорону праці
- •1.1.2. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •1.1.3. Право громадян на охорону праці
- •1.1.4. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.5. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.1.6. Відшкодування шкоди працівникам за ушкодження здоров'я
- •1.1.7. Охорона праці при проектуванні, будівництві та реконструкції об'єктів і засобів виробництва
- •1.1.8. Тривалість робочого часу працівників
- •1.1.9. Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов'язки працівника щодо виконання нормативних актів
- •1.1.10. Охорона праці жінок
- •1.1.12. Медичні огляди певних категорій працівників
- •1.1 Лз. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1.1.14. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Функції управління охороною праці
- •1.2.4. Управління охороною праці на підприємстві
- •1.2.5. Організація служби охорони праці
- •1.2.6. Наукові дослідження з проблем охорони праці
- •1.3. Навчання з питань охорони праці 1.3.1. Загальні положення
- •1.3.2. Організація навчання з охорони праці
- •1.3.3. Пропаганда знань з питань охорони праці
- •1.3.4. Інструктажі з питань охорони праці
- •1.3.5. Активні методи й засоби навчання охороні праці
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- •1.4.2. Повноваження й права органів державного нагляду за охороною праці
- •1.4.3. Громадський контроль
- •1.4.4. Комісія з питань охорони праці на підприємстві
- •1.4.5. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Розслідування нещасних випадків на виробництві
- •1.5.2. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •1.5.3. Розслідування й облік
- •1.5.4, Розслідування та облік аварій
- •1.6. Аналіз, прогнозування та профілактика травматизму й професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Звітність та інформація про нещасні випадки
- •1.6.2. Аналіз причин травматизму й професійних захворювань
- •1.6.3. Методи аналізу причин травматизму і професійних захворювань
- •1.6.4. Технічні та організаційні заходи
- •2.1.1. Фактори санітано-гігієнічнихумов праці
- •2.1.2, Державне санітарне законодавство
- •2.1.3. Санітарно-епідеміологічний нагляд
- •2.1.4. Відповідальність за порушення санітарного законодавства
- •2.1.5. Загальні відомості про умови та фізіологію праці
- •2.1.6. Вплив характеру праці на функціонування організму
- •2.1.7. Оцінка умов праці
- •2.2. Повітряне середовище та його роль у створенні сприятливих умов праці
- •2.2.1. Повітря робочої зони
- •2.2.2. Метеорологічні чинники та їх вплив на організм
- •2.3. Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами
- •2.3.1. Виробничий пил
- •2.3.2. Виробничі отрути та їх вплив на функціонування організму
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Механічна вентиляція
- •2.4.4. Загальнообмінна механічна вентиляція
- •2.4.5. Припливно-витяжна загальнообмінна вентиляція
- •2.4.6. Методи розрахунку систем механічної вентиляції
- •2.5. Освітлення виробничих приміщень
- •2.5.1. Вплив умов освітлення на зорову функцію
- •2.5.2. Основні світлотехнічні терміни
- •2.5.3. Вимоги до виробничого освітлення
- •2.5.4. Види й системи освітлення
- •2.5.5. Природне освітлення
- •2.5.6. Штучне освітлення
- •2,5.7. Характеристика джерел штучного освітлення
- •2.5.8. Освітлювальні установки
- •2.5.9. Методи розрахунку штучного освітлення
- •2.5.10. Прожекторне освітлення
- •2.6. Вібрація
- •2.6.1. Причини виробничої вібрації
- •2.6.2. Характеристика основних параметрів вібрації
- •2.6.3. Дія вібрації на організм
- •2.6.4. Гігієнічне нормування
- •2.6.5. Заходи та засоби захисту від вібрації
- •2.7. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.7.1. Виробничий шум
- •2.7.2. Фізичні та фізіологічні характеристики основних параметрів шуму
- •2.7.3. Дія шуму на організм людини
- •2.7.4. Гігієнічне нормування
- •2.7.5. Методи та засоби захисту
- •2.7.6. Ультразвук
- •2.7.7. Інфразвук
- •2.8. Іонізуюче випромінювання
- •2.8.1. Основні джерела і види іонізуючого випромінювання
- •2.8.2. Властивості іонізуючого випромінювання та одиниці його вимірювання
- •2.8.3. Біологічна дія іонізуючого випромінювання на організм
- •2.8.4. Гігієнічне нормування
- •2.8.5. Методи та засоби захисту
- •2.9. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.9.1. Джерела електромагнітних полів та їх класифікація
- •2.9.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини
- •2.9.3. Гігієнічне нормування
- •2.9.4. Профілактичні заходи щодо захисту
- •2.10.2. Інфрачервоне випромінювання та особливості його дії на організм
- •2.10.3. Гігієнічне нормування і профілактичні заходи
- •2.10.4. Ультрафіолетове випромінювання та особливості його дії на організм
- •2.10.5. Лазерне випромінювання
- •2.11. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, виробничих і допоміжних приміщень
- •2.11.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до території підприємств і розташування будівель та споруд
- •2.11.2. Класи шкідливості підприємств
- •2.11.3. Вимоги до виробничих будівель
- •2.11.4. Вимоги до допоміжних
- •2.11.5. Системи водопостачання та каналізації
- •3.1. Загальні вимоги безпеки
- •3.1.1. Безпечність технологічного обладнання
- •3.1*2. Механізація і автоматизація технологічних процесів та обладнання
- •3.1.3. Дистанційне спостереження і керування
- •3.1.4. Контрольно-вимірювальні засоби
- •3.1.6. Загальні вимоги до розташування обладнання
- •3.1.7. Організація робочих місць
- •3.2. Безпека при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки
- •3.2.1. Загальні вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •3.2.2. Основні причини аварій і несправностей котельного агрегату
- •3.2.4. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •3.2.5. Безпека при експлуатації балонів
- •3.2.6. Безпека при експлуатації кріогенної техніки
- •3.3. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті
- •3.3.1. Заходи безпеки при організації вантажно-розвантажувальних робіт
- •3.3.2. Безпека підіймально-транспортного обладнання. Вимоги безпеки до вантажопідіймальних кранів
- •3.3.3. Безпека внутрішньозаводського і внутрішньоцехового транспорту. Внутрішньозаводські проїзди, дороги і тротуари
- •3.4. Електробезпека
- •3.4.1. Особливості електротравматизму
- •3.4.2. Дія електричного струму на організм людини
- •3.4.3. Чинники, що впливають
- •1111 ІттьПзГті
- •3.4,4. Вплив протікання струму через людину на наслідки ураження
- •3.4.5. Небезпека ураження людини струмом у різних електричних мережах
- •3.4.6. Класифікації виробничих умов за рівнем електробезпеки
- •3.4.7. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.8. Надання допомоги при ураженні електричним струмом
- •4.1. Основні поняття та визначення пожежної безпеки
- •4.1.1. Загальні відомості про пожежі
- •4.1.2. Розвиток пожежної справи
- •4.1.3. Основні нормативні акти,
- •4.1.4. Поняття про пожежу та пожежну безпеку
- •4.1.5. Основні причини пожеж
- •4.1.6. Негативні та шкідливі чинники, пов'язані з пожежами
- •4.2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів та речовин
- •4.2.1. Теоретичні основи процесу горіння
- •4.2.2. Класифікація видів горіння
- •4.2.3. Група горючості матеріалів та речовин
- •4.2.4. Показники поженчної
- •4.2.5. Особливості горіння твердих горючих матеріалів
- •4.2.6. Особливості горіння рідких речовин
- •4.2.7. Особливості горіння пилоповітряної суміші
- •4.2.8. Особливості горіння газів
- •4.2.9. Умови самозаймання речовин
- •4.3. Пожежовибухонебезпечність об'єктів
- •4.3.1. Пожежовибухонебезпечні властивості матеріалів і речовин та сфера їх використання
- •4.3.2. Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.3.3. Обгрунтування категорії вибухопожежонебезпечності приміщень
- •4.3.4. Класифікація приміщень за Правилами облаштування електроустановок
- •4.3.5. Вимоги щодо вибухо- і пожежобезпеки при використанні електроустановок
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.4.1. Призначення та засади системи попередження пожеж
- •4.4.2. Вимоги до системи попередження пожеж
- •4.4.3. Захист від блискавки
- •4.5. Система пожежного захисту
- •4.5.1. Суть і складові системи пожежного захисту
- •4.5.2. Заходи щодо попередження розповсюдження пожежі
- •4.5,3. Ступінь вогнестійкості будівель та споруд
- •4.5.4. Пожежна сигналізація
- •4.5.5. Способи і засоби пожежогасіння
- •4.5.6. Протипожежне водопостачання
- •4.5.7. Стаціонарні засоби гасіння пожеж
- •4*5.8. Евакуація людей
- •4.5,9. Протидимний захист
- •4.6. Система організаційно-технічних заходів
- •4.6.1. Організаційно-технічне забезпечення пожежної безпеки
- •4.6.2. Обов'язки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки
- •4.6.3. Обов'язки посадових осіб та громадян щодо забезпечення пожежної безпеки
- •4.6.4. Державний пожежний нагляд
- •4.6.5. Пожежна охорона та організація гасіння пожеж
- •4.6.6. Інструкції про заходи пожежної безпеки
- •4.6.7. Дії персоналу під час виникнення пожежі
- •4.6.8. Навчання з питань пожежної безпеки
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів
- •Ярошевська в.М. Та інші
- •"Вд "Професіонал", 2004. - 256 с.
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів
4.3.4. Класифікація приміщень за Правилами облаштування електроустановок
Згідно з Правилами облаштування електроустановок (ПОЕ) усі приміщення поділяються на сухі, вологі, сирі, особливо сирі, жаркі, запилені, з хімічно активним середовищем, пожежо- й вибухонебезпечні.
Вказані Правила окремо класифікують приміщення, у яких обробляються, зберігаються або утворюються пожежо- й вибухонебезпечні рідини, тверді, пароподібні або газоподібні речовини й матеріали, у яких від електричних джерел запалювання можуть виникати загоряння, пожежі й вибухи.
Згідно з Правилами виділяються дві групи вказаних приміщень — пожежонебезпечні й вибухонебезпечні. До окремої групи відносяться зовнішні установки з пожежо- й вибухонебезпечними речовинами.
Пожежонебезпечними приміщеннями називаються такі, у яких обробляються або зберігаються тверді горючі речовини й рідини.
За ступенем пожежної небезпеки вказані приміщення поділяються на класи: П-І, П-ІІ, П-ІІа і П-ИІ.
Клас П-І — приміщення, де беруть участь у виробництві й зберігаються горючі рідини з температурою спалаху парів понад 61 °С (66 °С). Наприклад, склади мінеральних мастил, установки для їх регенерації, насосні станції горючих рідин, цехи просочування виробів та ін.
Клас П-ІІ — приміщення, у яких за умовами технологічного процесу виділяються горючий пил або волокна в аерозольному стані й небезпека обмежується пожежею без вибуху і в яких межа вибуховості становить понад 65 г/м3, або при нормальній експлуатації обладнання пил не досягає вибухонебезпечних концентрацій. До таких приміщень відносяться деревообробні цехи та ін.
Клас П-ІІа — приміщення, у яких утворюються горючі речовини й матеріали у твердму або волокнистому стані без виділення пилу й волокон (папір, дерево, тканини та ін.).
Клас П-ИІ — зовнішні установки й сховища горючих рідин з температурою спалаху парів понад 61 °С (66 °С) і твердих горючих матеріалів. Наприклад, відкриті склади й сховища мінеральних мастил, деревини, вугілля, торфу та ін.
Ступінь вибухонебезпечності приміщень залежить від фізико-хімічних властивостей речовин і матеріалів, які там знаходяться, умов і характеру протікання технологічних процесів і специфічних явищ, що виникають у різноманітних аварійних ситуаціях.
До вибухонебезпечних відносяться приміщення та установки, у яких за умовами технологічного процесу можуть утворюватися суміші горючих газів, парів, пилу й волокон в аерозольному стані з повітрям.
Згідно з чинними Правилами вибухонебезпечні приміщення та установки поділяються на такі класи. Щодо горючих газів і парів передбачено три класи вибухонебезпечних приміщень: В-І, В-Іа і В-Іб. Щодо зовнішніх установок передбачено один клас В-Іг, а щодо вибухонебезпечного пилу й волокон — два класи: В-ІІ і В-ІІа.
Клас В-І — приміщення, у яких вогненебезпечні гази або пари виділяються в такій кількості, що можуть утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші при нормальних нетривалих режимах роботи. До них відносяться цехи, де обробляються речовини й матеріали з температурою спалаху суміші до 61 °С (66 °С) та ін.
Клас В-Іа — приміщення, у яких при нормальних умовах роботи технологічного обладнання не утворюються вибухонебезпечні суміші, а вибухи можливі лише внаслідок аварії або несправності обладнання.
Клас В-Іб — приміщення, які характеризуються такими ж показниками, що і В-Іа, але в них є горючі гази з високою нижньою межею вибуховості (15 % і більше) і різким запахом; можуть спостерігатися лише локальні вибухонебезпечні концентрації; горючі гази, ЛЗР знаходяться в таких кількостях, які в приміщеннях не створюють загальної вибухонебезпечної концентрації, робота з ними проводиться без використання відкритого вогню. Ці приміщення не на-
лежать до вибухонебезпечних за умови, що робота проводиться у витяжних шафах або під витяжною парасолькою.
Клас В-Іг — зовнішні установки, у яких містяться вибухонебезпечні пари, гази і ЛЗР. Для зовнішніх установок вибухонебезпечними вважаються зони в межах до 20 м по горизонталі й вертикалі від місця відкритого зливання або наливання ЛЗР, до 3 м по горизонталі й вертикалі від вибухонебезпечного закритого технологічного обладнання й 5 м по горизонталі і вертикалі від дихальних і запобіжних клапанів інших установок.
Клас В-И — приміщення, у яких пил і волокна, що виділяються, переходять в аерозольний стан і здатні утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші при нормальних нетривалих режимах роботи технологічних апаратів та обладнання. До цього класу відносяться мукомольні цехи, цехи цукрової пудри, деревної муки та ін.
Клас В-ІІа — приміщення, у яких вибухонебезпечні пилові суміші утворюються лише в результаті аварій або несправності технологічного обладнання.
До невибухонебезпечних слід віднести приміщення та установки для спалювання твердого, рідкого й газоподібного палива, у технологічному процесі яких використовується відкритий вогонь. Наприклад, газові котельні, пічні відділення газогенераторних станцій та ін.
Отже, належність приміщення до того або іншого класу залежить від властивостей і характеру навколишнього середовища, тобто від фізико-хімічних властивостей речовин, які є в приміщенні.
Щоб вибрати для приміщень і зовнішніх установок тип електричних машин, проводку, світильники, необхідно знати, до якого класу вони відносяться відповідно до вимог чинних ПОЕ.
У новій редакції ПОЕ на зміну поняттям «пожежонебезпечні» й «вибухонебезпечні» приміщення й зовнішні установки вводяться відповідно поняття «пожежонебезпечна зона» й «вибухонебезпечна зона».
Пожежонебезпечною зоною (відповідно, класи П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІП) називається простір, у якому можуть знаходитися горючі речовини як при нормальному технологічному процесі, так і при його можливих порушеннях, і додатково простір у межах 3 м по горизонталі, а по вертикалі — до найближчого перекриття.
Вибухонебезпечною зоною (відповідно, класи В-І, В-Іа, В-Іб, В-II, В-ІІа) називається простір, у якому є постійно або може виявитися вибухонебезпечна концентрація горючих газів, парів і пилу і в межах якого на спосіб виконання й монтажу електроустановок накладаються обмеження з метою зменшення небезпеки вибуху й пожежі.