1.5.3. Розслідування й облік

хронічних професійних захворювань та отруєнь

Професійні хронічні захворювання виникають унаслідок довго­тривалої та багатократної дії шкідливих речовин та небезпечних чинників виробничого середовища. Перелік професійних хронічних захворювань затверджує Міністерство охорони здоров'я (МОЗ).

Характер професійного захворювання визначає експертна комі­сія в складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, якому МОЗ надало таке право.

Усі вперше виявлені випадки хронічних професійних захворю­вань та отруєнь підлягають розслідуванню.

Розслідування хронічних професійних захворювань проводить­ся після одержання повідомлення з клінік НДІ гігієни праці та про-I фесійних захворювань про наявність такого захворювання. ■'(' Факт професійного захворювання встановлюється на підставі ;^! клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, і яку складає заклад санітарно-епідеміологічної служби. У разі пі-|дозри на профзахворювання лікувально-профілактичний заклад на-1 правляє працівника на консультацію до головного спеціаліста з про-Іфпатології міста або області. На кожного хворого лікувально-профі-

лактичний заклад складає повідомлення за формою П-3. Протягом трьох діб повідомлення надсилається роботодавцю, на підприємстві якого шкідливі виробничі чинники призвели до виникнення профе­сійного захворювання, органу державної санітарно-епідеміологічної служби та відповідному органу виконавчої дирекції Фонду соціаль­ного страхування.

Протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідом­лення роботодавець організовує розслідування кожного випадку ви­явлення професійного захворювання. Розслідування випадку профе­сійного захворювання проводить комісія в складі представників:

• державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії);

• лікувально-профілактичного закладу;

• підприємства й профспілкової організації, членом якої є хворий;

• відповідного органу Фонду соціального страхування. Комісія з розслідування проводить гігієнічну оцінку умов праці

робітника за матеріалами атестації робочих місць, результатів обсте­жень і досліджень, вивчає приписи державного нагляду за охороною праці, одержує письмові пояснення посадових осіб з питань, що сто­суються розслідування.

Після ознайомлення з відповідними матеріалами комісія з роз­слідування зобов'язана:

• скласти програму розслідування й визначити причини та обста­вини, що призвели до профзахворювання;

• скласти акт розслідування за формою П-4, у якому зазначити заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання. Акт розслідування професійного захворювання комісія складає

в шести примірниках протягом трьох діб після його закінчення.

Роботодавець надсилає акт розслідування хворому, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство, Фонду соціального страхування та профспілковій організації, членом якої є хворий. Один примірник акта надсилається установі санітарно-епі­деміологічної служби для аналізу й контролю за виконанням запро­понованих заходів.

Перший примірник акта розслідування залишається на підприєм­стві та зберігається на ньому 45 років. Протягом п'ятиденного термі­ну після закінчення розслідування роботодавець зобов'язаний розгля­нути матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання профе­сійним захворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких було допущено порушення санітарних норм і пра­вил, що призвели до виникнення професійного захворювання.

Про виконання заходів щодо запобігання професійних захво­рювань роботодавець інформує органи державного санітарно-епі­деміологічного нагляду протягом терміну, зазначеного в акті роз­слідування.

Реєстрація та облік професійних захворювань ведеться в спеці­альному журналі на підприємстві, у Фонді соціального страхування, органах державної санітарно-епідеміологічної служби й лікувально-профілактичних закладах. До цього журналу вносяться дані про пра­цездатність кожного працівника, у якого виявлено професійне за­хворювання.

Органи санітарно-епідеміологічної служби на підставі актів розслідування складають карти обліку професійних захворювань за формою П-5. Ці карти зберігаються в органах державної санітарно— епідеміологічної служби та в МОЗ протягом 45 років.

Контроль за своєчасним та об'єктивним розслідуванням профе­сійних захворювань та виконанням заходів щодо їх усунення здійс­нюють органи санітарно-епідеміологічної служби, Фонд соціального страхування, профспілки та уповноважені трудових колективів з пи­тань охорони праці.