- •Національний університет водного господарства та природокористування в. М. Москальова
- •Підручник
- •Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 14/18.2-1649 від 13 липня 2004 року)
- •Національний університет водного господарства та природокористування в. М. Москальова
- •Підручник
- •Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 14/18.2-1649 від 13 липня 2004 року)
- •1 Виробничий травматизм
- •1.1. Законодавча та нормативна база у сфері охорони праці
- •1.1.1. Основні положення законодавства про працю та охорону праці
- •1.1.2. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •1.1.3. Право громадян на охорону праці
- •1.1.4. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.5. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.1.6. Відшкодування шкоди працівникам за ушкодження здоров'я
- •1.1.7. Охорона праці при проектуванні, будівництві та реконструкції об'єктів і засобів виробництва
- •1.1.8. Тривалість робочого часу працівників
- •1.1.9. Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов'язки працівника щодо виконання нормативних актів
- •1.1.10. Охорона праці жінок
- •1.1.12. Медичні огляди певних категорій працівників
- •1.1 Лз. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1.1.14. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Функції управління охороною праці
- •1.2.4. Управління охороною праці на підприємстві
- •1.2.5. Організація служби охорони праці
- •1.2.6. Наукові дослідження з проблем охорони праці
- •1.3. Навчання з питань охорони праці 1.3.1. Загальні положення
- •1.3.2. Організація навчання з охорони праці
- •1.3.3. Пропаганда знань з питань охорони праці
- •1.3.4. Інструктажі з питань охорони праці
- •1.3.5. Активні методи й засоби навчання охороні праці
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- •1.4.2. Повноваження й права органів державного нагляду за охороною праці
- •1.4.3. Громадський контроль
- •1.4.4. Комісія з питань охорони праці на підприємстві
- •1.4.5. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Розслідування нещасних випадків на виробництві
- •1.5.2. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •1.5.3. Розслідування й облік
- •1.5.4, Розслідування та облік аварій
- •1.6. Аналіз, прогнозування та профілактика травматизму й професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Звітність та інформація про нещасні випадки
- •1.6.2. Аналіз причин травматизму й професійних захворювань
- •1.6.3. Методи аналізу причин травматизму і професійних захворювань
- •1.6.4. Технічні та організаційні заходи
- •2.1.1. Фактори санітано-гігієнічнихумов праці
- •2.1.2, Державне санітарне законодавство
- •2.1.3. Санітарно-епідеміологічний нагляд
- •2.1.4. Відповідальність за порушення санітарного законодавства
- •2.1.5. Загальні відомості про умови та фізіологію праці
- •2.1.6. Вплив характеру праці на функціонування організму
- •2.1.7. Оцінка умов праці
- •2.2. Повітряне середовище та його роль у створенні сприятливих умов праці
- •2.2.1. Повітря робочої зони
- •2.2.2. Метеорологічні чинники та їх вплив на організм
- •2.3. Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами
- •2.3.1. Виробничий пил
- •2.3.2. Виробничі отрути та їх вплив на функціонування організму
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Механічна вентиляція
- •2.4.4. Загальнообмінна механічна вентиляція
- •2.4.5. Припливно-витяжна загальнообмінна вентиляція
- •2.4.6. Методи розрахунку систем механічної вентиляції
- •2.5. Освітлення виробничих приміщень
- •2.5.1. Вплив умов освітлення на зорову функцію
- •2.5.2. Основні світлотехнічні терміни
- •2.5.3. Вимоги до виробничого освітлення
- •2.5.4. Види й системи освітлення
- •2.5.5. Природне освітлення
- •2.5.6. Штучне освітлення
- •2,5.7. Характеристика джерел штучного освітлення
- •2.5.8. Освітлювальні установки
- •2.5.9. Методи розрахунку штучного освітлення
- •2.5.10. Прожекторне освітлення
- •2.6. Вібрація
- •2.6.1. Причини виробничої вібрації
- •2.6.2. Характеристика основних параметрів вібрації
- •2.6.3. Дія вібрації на організм
- •2.6.4. Гігієнічне нормування
- •2.6.5. Заходи та засоби захисту від вібрації
- •2.7. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.7.1. Виробничий шум
- •2.7.2. Фізичні та фізіологічні характеристики основних параметрів шуму
- •2.7.3. Дія шуму на організм людини
- •2.7.4. Гігієнічне нормування
- •2.7.5. Методи та засоби захисту
- •2.7.6. Ультразвук
- •2.7.7. Інфразвук
- •2.8. Іонізуюче випромінювання
- •2.8.1. Основні джерела і види іонізуючого випромінювання
- •2.8.2. Властивості іонізуючого випромінювання та одиниці його вимірювання
- •2.8.3. Біологічна дія іонізуючого випромінювання на організм
- •2.8.4. Гігієнічне нормування
- •2.8.5. Методи та засоби захисту
- •2.9. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.9.1. Джерела електромагнітних полів та їх класифікація
- •2.9.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини
- •2.9.3. Гігієнічне нормування
- •2.9.4. Профілактичні заходи щодо захисту
- •2.10.2. Інфрачервоне випромінювання та особливості його дії на організм
- •2.10.3. Гігієнічне нормування і профілактичні заходи
- •2.10.4. Ультрафіолетове випромінювання та особливості його дії на організм
- •2.10.5. Лазерне випромінювання
- •2.11. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, виробничих і допоміжних приміщень
- •2.11.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до території підприємств і розташування будівель та споруд
- •2.11.2. Класи шкідливості підприємств
- •2.11.3. Вимоги до виробничих будівель
- •2.11.4. Вимоги до допоміжних
- •2.11.5. Системи водопостачання та каналізації
- •3.1. Загальні вимоги безпеки
- •3.1.1. Безпечність технологічного обладнання
- •3.1*2. Механізація і автоматизація технологічних процесів та обладнання
- •3.1.3. Дистанційне спостереження і керування
- •3.1.4. Контрольно-вимірювальні засоби
- •3.1.6. Загальні вимоги до розташування обладнання
- •3.1.7. Організація робочих місць
- •3.2. Безпека при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки
- •3.2.1. Загальні вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •3.2.2. Основні причини аварій і несправностей котельного агрегату
- •3.2.4. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •3.2.5. Безпека при експлуатації балонів
- •3.2.6. Безпека при експлуатації кріогенної техніки
- •3.3. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті
- •3.3.1. Заходи безпеки при організації вантажно-розвантажувальних робіт
- •3.3.2. Безпека підіймально-транспортного обладнання. Вимоги безпеки до вантажопідіймальних кранів
- •3.3.3. Безпека внутрішньозаводського і внутрішньоцехового транспорту. Внутрішньозаводські проїзди, дороги і тротуари
- •3.4. Електробезпека
- •3.4.1. Особливості електротравматизму
- •3.4.2. Дія електричного струму на організм людини
- •3.4.3. Чинники, що впливають
- •1111 ІттьПзГті
- •3.4,4. Вплив протікання струму через людину на наслідки ураження
- •3.4.5. Небезпека ураження людини струмом у різних електричних мережах
- •3.4.6. Класифікації виробничих умов за рівнем електробезпеки
- •3.4.7. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.8. Надання допомоги при ураженні електричним струмом
- •4.1. Основні поняття та визначення пожежної безпеки
- •4.1.1. Загальні відомості про пожежі
- •4.1.2. Розвиток пожежної справи
- •4.1.3. Основні нормативні акти,
- •4.1.4. Поняття про пожежу та пожежну безпеку
- •4.1.5. Основні причини пожеж
- •4.1.6. Негативні та шкідливі чинники, пов'язані з пожежами
- •4.2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів та речовин
- •4.2.1. Теоретичні основи процесу горіння
- •4.2.2. Класифікація видів горіння
- •4.2.3. Група горючості матеріалів та речовин
- •4.2.4. Показники поженчної
- •4.2.5. Особливості горіння твердих горючих матеріалів
- •4.2.6. Особливості горіння рідких речовин
- •4.2.7. Особливості горіння пилоповітряної суміші
- •4.2.8. Особливості горіння газів
- •4.2.9. Умови самозаймання речовин
- •4.3. Пожежовибухонебезпечність об'єктів
- •4.3.1. Пожежовибухонебезпечні властивості матеріалів і речовин та сфера їх використання
- •4.3.2. Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.3.3. Обгрунтування категорії вибухопожежонебезпечності приміщень
- •4.3.4. Класифікація приміщень за Правилами облаштування електроустановок
- •4.3.5. Вимоги щодо вибухо- і пожежобезпеки при використанні електроустановок
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.4.1. Призначення та засади системи попередження пожеж
- •4.4.2. Вимоги до системи попередження пожеж
- •4.4.3. Захист від блискавки
- •4.5. Система пожежного захисту
- •4.5.1. Суть і складові системи пожежного захисту
- •4.5.2. Заходи щодо попередження розповсюдження пожежі
- •4.5,3. Ступінь вогнестійкості будівель та споруд
- •4.5.4. Пожежна сигналізація
- •4.5.5. Способи і засоби пожежогасіння
- •4.5.6. Протипожежне водопостачання
- •4.5.7. Стаціонарні засоби гасіння пожеж
- •4*5.8. Евакуація людей
- •4.5,9. Протидимний захист
- •4.6. Система організаційно-технічних заходів
- •4.6.1. Організаційно-технічне забезпечення пожежної безпеки
- •4.6.2. Обов'язки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки
- •4.6.3. Обов'язки посадових осіб та громадян щодо забезпечення пожежної безпеки
- •4.6.4. Державний пожежний нагляд
- •4.6.5. Пожежна охорона та організація гасіння пожеж
- •4.6.6. Інструкції про заходи пожежної безпеки
- •4.6.7. Дії персоналу під час виникнення пожежі
- •4.6.8. Навчання з питань пожежної безпеки
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів
- •Ярошевська в.М. Та інші
- •"Вд "Професіонал", 2004. - 256 с.
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів
1.3.4. Інструктажі з питань охорони праці
За типовими правилами внутрішнього трудового розпорядку при прийомі на роботу робітників або переведенні їх на іншу роботу роботодавець зобов'язаний ознайомити їх з порядком виконання виробничих процесів та технологічним обладнанням або машинами, з правилами трудової і технологічної дисципліни; проінструктувати з техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежної охорони. Із цією метою на підприємствах проводяться різні види інструктажів.
За характером та часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Вступний інструктаж
Вступний інструктаж з питань охорони праці робітники або службовці проходять перед допущенням до роботи. Приймаючи на роботу, відділ кадрів видає контрольний лист відповідного зразка для проходження інструктажу.
Вступний інструктаж проводять з учнями, вихованцями та студентами в навчально-виховних закладах перед початком трудового й професійного навчання.
Незалежно від освіти, стажу роботи за фахом або посадою вступний інструктаж проводять з працівниками, які перебувають у відрядженні на підприємстві й беруть безпосередню участь у виробничому процесі, з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства, учнями, вихованцями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики.
ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
Вступний інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці або особа, на яку за наказом керівника навчально-виховного закладу покладено ці обов'язки.
Цей вид інструктажу проводиться за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей і характеру виробництва, підприємства або навчально-виховного закладу.
Програму та тривалість інструктажу затверджує роботодавець, керівник навчально-виховного закладу.
Вступний інструктаж при оформленні на роботу проводять з метою ознайомлення з правилами, обов'язками й відповідальністю за виконання вимог охорони праці на підприємстві; з вимогами загальної та особистої безпеки; правилами особистої поведінки.
Під час інструктажу пояснюють характер роботи, особливості даного виду робіт, основні положення техніки безпеки, правильну організацію робочих місць, правила поводження на території підприємства, основні вимоги електробезпеки, порядок користування санітарно-побутовими приміщеннями, правила поводження з інструментами й порядок надання першої допомоги в разі нещасних випадків.
Записи про проведення вступного інструктажу робляться в спеціальному журналі, а також у документі про прийняття працівника на роботу.
Проведення вступного інструктажу з учнями реєструється в журналі обліку навчальної роботи, а з учнями та вихованцями, які навчаються в позашкільних закладах, — у робочому журналі керівника, який проводить заняття.
Первинний інструктаж
Після проходження медичного огляду й вступного інструктажу з охорони праці робітника посилають на місце роботи з направленням відділу кадрів, у якому є відмітка про проходження вступного інструктажу. Виконавець робіт або майстер, у розпорядження якого направляється робітник, до початку роботи проводить інструктаж з техніки безпеки безпосередньо на робочому місці.
Цей вид інструктажу проводять не тільки з тими, хто вперше наймається на роботу, але і кожного разу при зміні місця роботи, при переведенні працівника з одного виду робіт на інший, а також з відрядженими працівниками, які беруть безпосередню участь у виробничому процесі на даному виробництві.
Первинний інструктаж на робочому місці до початку роботи проводять зі студентами, учнями та вихованцями, які прибули на виробничу практику.
При проведенні інструктажу безпосередньо на робочому місці виконавець робіт знайомить працівника з технікою даного виробничого процесу, його обов'язками на цьому робочому місці, інструкцією для даної професії, правильною організацією робочого місця, безпечними методами роботи, правилами поведінки на дільниці, а також правилами поводження на^щшдок виникнення небезпеки.
Робітник під час первинногогінртруктажу практично знайомиться з інструментами й правилами їх експлуатації, правилами користування захисними засобами, порядком утримання робочого місця та іншими правилами техніки безпеки, які безпосередньо стосуються його майбутньої роботи.
Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб, підібраних за фахом, за складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці програмою.
Програму первинного інструктажу розробляє виконавець робіт; вона узгоджується зі службою охорони праці й затверджується керівником підприємства або навчального закладу.
Залежно від характеру роботи та кваліфікації всі працівники, а також випускники навчальних закладів після проходження первинного інструктажу на робочому місці повинні протягом 2-15 змін пройти стажування під керівництвом кваліфікованих робітників або спеціалістів, які призначаються наказом по підприємству. Керівник підприємства має право своїм наказом або розпорядженням звільнити від проходження стажування робітника, який має стаж роботи за своєю професією не менше 3 років.
Проведення інструктажу на робочому місці оформлюється у вигляді запису в спеціальному журналі, де інструктуючий своїм підписом підтверджує факт знання робітником правил техніки безпеки, а робітник підтверджує, що він отримав інструктаж.
Журнал реєстрації первинного інструктажу на робочому місці має кожен виконавець робіт.
Повторний інструктаж
Цей вид інструктажу проводять періодично у відповідні строки за затвердженим головним інженером графіком.
Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально або з групою працівників, які виконують однотипні роботи. Цей вид інструктажу проводиться за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.
Термін проведення чергового повторного інструктажу для кожного працівника підприємства визначається залежно від дати проведення первинного чи попереднього повторного інструктажу, але проміжок між ними не може перевищувати трьох місяців для працівників на роботах з підвищеною небезпекою та шести місяців -для інших працівників.
Про наступне проведення повторного інструктажу виконавець робіт або майстер має повідомити працюючих не пізніше ніж за десять днів.
Цей вид інструктажу має на меті закріплення знань з техніки безпеки, бо з часом набуті знання забуваються, що є властивістю пам'яті людини; крім того, постійно змінюються й вдосконалюються законодавчі та нормативно-технічні акти з охорони праці.
Після іспитів закріплення знань у процесі повторного інструктажу береться на облік у цехових журналах.
Позаплановий інструктаж
Обсяг та зміст запланованого інструктажу визначають залежно від причин та обставин, що спричинили необхідність його проведення.
Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінетах охорони праці за таких обставин:
введення в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці;
зміна технологічного процесу, устаткування, матеріалів та інших чинників, що впливають на охорону праці;
порушення працівником нормативних актів про охорону праці;
на вимогу органу державного нагляду за охороною праці у випадку, якщо виявлено незнання працівником, студентом або учнем безпечних методів праці чи нормативних актів про охорону праці;
перерва в роботі більше ніж ЗО календарних днів — для робіт з підвищеною небезпекою, для решти робіт — більше ніж 60 днів.
Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників, спільною за фахом, і завершується перевіркою знань усним опитуванням, а також шляхом практичної перевірки набутих навичок щодо безпечних методів праці. Проводить цей вид інструктажу керівник робіт.
У разі незадовільних результатів перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів для працівника протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань. У разі незадовільних результатів у процесі повторної перевірки знань питання щодо працевлаштування працівника вирішується згідно з чинним законодавством.
Цільовий інструктаж
Цільовий вид інструктажу проводиться з працівниками у таких випадках:
при ліквідації аварії, стихійного лиха або інших негативних наслідків;
при проведенні робіт, на які оформлюється наряд-допуск, дозвіл або інші документи;
при організації масових заходів з учнями та вихованцями у вигляді екскурсій та ін.
Цільовий інструктаж проводить керівник робіт. Інструктаж включає відомості про призначення й характер завдання, виробничі обставини та організацію праці, можливі небезпеки при виконанні робіт, необхідне оснащення й захисні засоби, способи безпечного виконання трудових операцій.
Цільовий інструктаж фіксується у формі наряду-допуску або іншого документа, що дозволяє проведення даного виду робіт.
Цільовий інструктаж завершується перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів навчання, а також перевіркою набутих навичок, безпечних методів робіт.
У разі незадовільних результатів перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.
Робітники, які обслуговують складні, відповідальні машини й механізми або виконують небезпечні види робіт, повинні пройти техмінімум шляхом курсового навчання з проведенням іспитів і видачею відповідних посвідчень.
Передбачено спеціальні види навчання правилам безпеки для осіб, які за умовами роботи можуть підпадати під особливу небезпеку або від роботи яких залежить безпека працюючих (електромонтери, газоелектрозварювальники, машиністи кранів та ін.).
Після навчання й складання іспитів ці працівники отримують посвідчення про навчання й присвоєння їм кваліфікації, яка необхідна для допуску до роботи.
Для підвищення кваліфікації інженерно-технічних працівників організуються різні курси, семінари, обмін досвідом роботи у сфері охорони праці.
Програми підвищення кваліфікації інженерно-технічних працівників розробляють і затверджують міністерства (відомства), уз-годжуюючи їх з відповідними професійними спілками. Періодичність підвищення кваліфікації посадових осіб та інженерно-технічних працівників становить 3-5 років.
Від ефективності навчання з охорони праці великою мірою залежить профілактика травматизму та професійних захворювань.