Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
moskalova.doc
Скачиваний:
52
Добавлен:
16.08.2019
Размер:
5.1 Mб
Скачать

1.1.8. Тривалість робочого часу працівників

Нормування тривалості робочого часу здійснює держава за уча­стю професійних спілок.

Робочий час — це час, встановлений законом, протягом якого відповідно до правил внутрішнього розпорядку або іншого, прийня­того на підприємстві порядку, працівник зобов'язаний виконувати доручену йому роботу або службові обов'язки.

В Укрвїні відповідно до КЗпП тривалість робочого часу для ро­бітників і службовців не може перевищувати 41 годину на тиждень (р. IV, ст. 50-65). Норми робочого часу не можуть змінюватися за згодою адміністрації з професійними спілками, якщо цього не пе­редбачає законодавство про працю.

Для працівників встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. На тих підприємствах, де за характером виробничого процесу та умовами праці введення п'ятиденного робо­чого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

Скорочену тривалість робочого часу встановлено для неповно­літніх працівників: з 15 до 16 років — 24 години на тиждень, з 16 до 18 років — 36 годин на тиждень. Для осіб, які працюють у шкідли­вих умовах — не більше 36 годин. Перелік виробництв зі шкідливи­ми умовами праці, робота на яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, встановлюється в порядку, визначеному законодавст­вом. Скорочений робочий день встановлюється лише тоді, коли пра­цюючий виконує роботу в шкідливих умовах протягом не менш як половини робочого часу.

Чинне законодавство регламентує також тривалість робочого часу в нічну зміну. Нічним визнається час з 22 години до 6 годин ра­нку. Тривалість роботи в цей період скорочується на одну годину. В умовах безперервного виробництва тривалість нічної зміни зрівню­ється з денною, а також на змінних роботах при шестиденному ро­бочому тижні з одним вихідним днем.

64

65

Скорочення нічної зміни не веде до зменшення загальної трива­лості нормального робочого часу. Тому особи, які працюють у нічну зміну, удень повинні відпрацювати встановлену законом норму го­дин на тиждень. Це враховується при складанні графіків змінності й компенсується роботою таким чином, щоб відпрацьований робочий тиждень становив 41 годину.

Діюче законодавство забороняє залучати до роботи в нічний час неповнолітніх осіб, яким не виповнилося 18 років, вагітних жі­нок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, та деякі інші кате­горії працівників (хворих на туберкульоз).

В окремих випадках за угодою між роботодавцем і працівником може встановлюватися неповний робочий день або неповний робо­чий тиждень. Це стосується вагітних жінок або тих жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років чи дитину-інваліда або здійсню­ють догляд за хворим членом сім'ї.

Оплата праці в цих випадках здійснюється пропорційно відпра­цьованому часу або залежно від виробітку.

Праця понад встановлену законом тривалість робочого дня вва­жається понадурочною. Понадурочні роботи, як правило, забороня­ються й можуть виконуватися лише у виняткових випадках з дозво­лу професійних спілок (КЗпП, ст. 62).

Для виконання понадурочних робіт адміністрація повинна звер­нутися до професійної спілки із заявою про необхідність виконання певного обсягу таких робіт. У заяві слід визначити чисельність пра­цівників, які залучаються до виконання понадурочних робіт, та кіль­кість необхідного часу. Професійні спілки виносять своє рішення пі­сля обговорення письмового подання адміністрації.

Понадурочні роботи роботодавець має право застосовувати тільки у виняткових випадках — у разі проведення робіт, необхід­них для оборони країни, відвернення стихійного лиха, ліквідації на­слідків аварії чи катастрофи, проведення робіт з водопостачання, га­зопостачання, опалення, освітлення та ін.

Згідно із законодавством встановлено такі види відпочинку: пе­рерви протягом робочого дня для відпочинку й прийняття їжі, дні щотижневого відпочинку, святкові дні та щорічні відпустки. Щоти­жневий відпочинок — це вихідні дні. При п'ятиденному робочому тижні надається два вихідні дні. При шестиденному — один. Другий вихідний день, як правило, має надаватися підряд із загальним вихі­дним днем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]