1.3.2. Організація навчання з охорони праці

Оволодіння технікою виробництва передбачає вивчення питань охорони праці, уміння працювати з дотриманням правил безпеки та знання запобіжних заходів при можливих аваріях або інших небажа­них подіях.

Організація навчання з безпеки праці має здійснюватися шляхом:

• проведення вступного, первинного та періодично повторного на інструктажів робочому місці;

• забезпечення робочих місць інструкціями з охорони праці;

• проведення навчання з охорони праці з усіма постійними пра­цівниками за погодинною програмою, а також підвищення ква­ліфікації згідно із встановленим порядком;

• вивчення питань з безпеки праці під час проведення виробничо-і го навчання за програмами техмінімуму;

|с перевірки знань та щорічної атестації з видачею відповідних І посвідчень особам, що виконують роботи з підвищеною небез­пекою (електромонтери, електрогазозварники, машиністи паро­вих та водонагрівальних котлів, кранівники та ін.);

• оформлення кабінетів та інформаційних стендів з охорони пра­ці, вивчення та узагальнення передового досвіду із цих питань. Існують різні методичні підходи для організації інструктажів з

питань безпеки праці. Організація інструктажів повинна включати, крім відповідного рівня знань і навичок, відповідну поведінкову ре­акцію працівника в умовах виникнення на виробництві небезпечних

ситуацій. Поведінкова реакція працівників в умовах виробництва за­лежить від багатьох передумов, чинників та особистих властивостей людини,

1.3.3. Пропаганда знань з питань охорони праці

Значна частина випадків травматизму на виробництві трапля­ється внаслідок незнання робітниками правил охорони праці, непра­вильної експлуатації інструментів, обладнання, машин, застосуван­ня неправильних прийомів робіт.

Тому пропаганда знань з охорони праці є одним з основних ор­ганізаційно-технічних заходів щодо запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням. У зв'язку із цим форми й методи пропаганди з охорони праці на виробництві дуже різноманітні.

До цих форм належать:

• інструктаж і навчання робітників безпечним прийомам перед початком робіт і під час їх виконання;

• проведення бесід та лекцій з охорони праці;

• забезпечення всіх робочих місць інструкціями, кольоровими плакатами з техніки безпеки;

• організація виставок, вітрин, куточків і кабінетів з охорони праці;

• демонстрація кінофільмів з технічної безпеки та ряд інших за­ходів.

Велике значення в навчанні робітників безпечним методам пра­ці мають чітко і ясно сформульовані інструкції з обслуговування й безпечної експлуатації певного обладнання або устаткування.

Щоб забезпечити робочі місця відповідними рекомендаціями, розробляються інструкції за такою схемою:

• загальні правила безпеки під час виконання робіт;

• правила безпеки перед початком роботи: вимоги до робочого місця й розміщення засобів та предметів праці, справності устат­кування;

• правила безпеки під час роботи (безпечні прийоми роботи);

• правила безпеки після закінчення роботи: вимикання верстата, прибирання робочого місця й т. ін.;

• правила особистої гігієни.

Інструкції з охорони праці, які встановлюють правила виконан­ня робіт і поведінки у виробничих приміщеннях, розробляє адмініс­трація разом з професійними спілками. Інструкції затверджує робо­тодавець.

Інструкції складаються окремо для кожної професії на підставі діючих правил безпеки залежно від особливостей обладнання й тех­нологічних процесів, виробничих обов'язків робітників даної профе­сії. Порядок складання інструкції має відповідати послідовності тех­нологічного процесу.

Інструкція повинна бути технічно грамотною і зрозумілою, ви­значати у вигляді категоричних вимог порядок та умови безпечного виконання робіт.

Інструкції видаються кожному працюючому під розписку. Крім цього, їх вивішують біля робочого місця. Проведення навчання з охорони праці значно полегшується, якщо при цьому використову­ються різні плакати. Використовують плакати з техніки безпеки, які демонструють правила поведінки, прийоми безпечного виконання робіт і заборону небезпечних прийомів.

Поряд з плакатами у сфері охорони праці велике значення має кольорова гама оточуючого середовища. Рекомендується застосову­вати шість кольорів:

• жовтий — небезпека наштовхнутися, впасти (біля огорож, ре­зервуарів, у місцях проходження труб);

• оранжевий — можливість ударів, порізів, пошкодження очей, необхідність працювати в окулярах;

• синій — необхідність бути обережним (не запускати транспор­тер до сигналу, не вмикати рубильник під час ремонту);

• червоний — пожежонебезпечні місця й протипожежне устатку­вання;

• 

  зелений — пункти першої допомоги, аптечки, місця, де зберіга­ються протигази й засоби надання першої допомоги;

• білий — проходи й проїзди для робітників.

Безладне використання кольорового оформлення замість корис­ті може завдати шкоди. Тому необхідно дотримуватися кольорів від­повідно до вимог ГОСТу.

Навчання з охорони праці та пропаганду знань найкраще прово­дити в спеціально обладнаному кабінеті (рис. 1.3). Тематичне оформ­лення й оснащення кабінету має відповідати профілю підприємства.

У кабінетах проводять семінари, показують кінофільми з техні­ки безпеки, з надання першої допомоги потерпілим у разі нещасних випадків. На заняттях аналізують характерні нещасні випадки, які були зафіксовані під час даного виду робіт, показують інструменти, що стали причиною нещасного випадку та ін.

Проведення такої роботи з питань технічної безпеки сприяє по­пуляризації знань з охорони праці та більш свідомому ставленню працівників до власного здоров'я, а відтак і зниженню травматизму.