3.1. Загальні вимоги безпеки

до технологічного обладнання та процесів

3.1.1. Безпечність технологічного обладнання

Важлива роль у створенні безпечних умов праці належить новій техніці і технології.

Нині більшість робіт в промисловій галузі проводиться з широ­ким використанням різноманітного технологічного обладнання. Без­печна праця з використанням технологічного обладнання можлива лише тоді, коли його конструкція відповідає вимогам техніки безпе­ки, виробничої санітарії та заходам протипожежної безпеки.

Технологічне обладнання, що використовується в різних галу­зях промисловості, надзвичайно різноманітне за принципом дії, конструктивними особливостями, типами та розмірами. Однак не­зважаючи на це існують деякі загальні вимоги, дотримання яких при конструюванні обладнання дозволяє забезпечувати вимоги безпеки в процесі його експлуатації.

У технічних завданнях, що складаються проектними організа­ціями на розробку нового технологічного обладнання, мають перед­бачатись вимоги щодо запобігання або зменшення на робочих міс­цях шуму, вібрації, пилу, тепловиділень та іншого шкідливого впли­ву до рівня, допустимого нормативними актами.

При розробці і впровадженні у виробництво нових машин, ме­ханізмів і особливо пристосувань, необхідно мати на увазі той факт, що вони сприяють зростанню параметрів роботи обладнання (швид­кості руху, температури, тиску, темпу праці та ін.), що в свою чергу може призвести до появи нових виробничих небезпек або шкідливо-стей. Тому, ще на етапі конструювання, дуже важливим є своєчасне виявлення можливих небезпек і планування необхідних заходів по запобіганню випадкам травматизму або захворювань працюючих.

Методів забезпечення безпеки обладнання існує дуже багато, і з часом вони постійно розширюються та вдосконалюються. Усі мето­ди забезпечення безпеки обладнання розподіляють на загальні та часткові.

До загальних методів належать механізація і автоматизація про­цесів, дистанційне управління і спостереження, блокування і сигна­лізація, надійність і міцність технологічного обладнання. Призна­чення часткових методів полягає у захисті обладнання від певної не­безпеки. Такі методи інженерної безпеки досить різноманітні: це мо­же бути герметизація, екранування, теплоізоляція, звукоізоляція, амортизація, огородження, заземлення та ін. Ці та інші методи роз­глянуто в наступних розділах підручника.

Безпека технологічного обладнання забезпечується правильним вибором принципів дії, конструктивних систем, матеріалів, робочих процесів та ін.

Крім цього, безпека праці забезпечується:

• використанням у конструкціях технологічного обладнання спе­ціальних захисних засобів;

• дотриманням ергономічних вимог;

• включенням вимог безпеки в технічну документацію з монта­жу, експлуатації, ремонту машин та обладнання.

У процесі експлуатації технологічне обладнання не повинно за­бруднювати навколишнє середовище шкідливими речовинами вище за встановлені норми і являти собою небезпеку з точки зору вибуху і пожежі.

Матеріали, що використовуються в конструкціях технологіч­ного обладнання не повинні бути небезпечними або шкідливими, а ті елементи, з якими безпосередньо контактує людина, не можуть мати гострих країв, кутів, нерівних, гарячих чи переохолоджених поверхонь.

Рухомі частини технологічного обладнання —- маховики, шес­терні, кінці валів, а також пасові та ланцюгові передачі, що являють небезпеку для людини, повинні бути огороджені, або мати інші за-, соби захисту тих частин, огородження яких не допускається їх фу­нкціональним призначенням.

Огородженню підлягають також струмоведучі деталі електро­обладнання, зони високих температур і шкідливих випромінювань, робочі місця, що розташовані на висоті.

Огородження або огороджувальні засоби захисту запобігають проникненню людини або частини її тіла в небезпечну зону.

Огороджувальні пристрої залежно від виду технологічного об­ладнання, специфіки небезпечних або шкідливих виробничих чин­ників мають різноманітне конструктивне виконання. Вони бувають стаціонарні, рухомі та переносні (наприклад, огородження траншей, котлованів, колодязів та ін.). Вони повинні мати міцне кріплення до основного обладнання, надійно закриватися та легко відкриватися. При його зніманні зусилля не повинно перевищувати 80 Н. Огород­ження із сіток (решіток) розміщують на відстані понад 50 мм від ру­хомих частин технологічного обладнання.

Огороджувальні пристрої не повинні погіршувати спостережен­ня за роботою технологічного обладнання, вони мають максимально захищати від проникнення небезпечних або шкідливих чинників у виробниче середовище.

Розрізняють власне огородження, перила, кожухи, екрани, щи­ти та ширми.

Для безпечного підходу до механізмів під час монтажу, демон­тажу та експлуатації технологічного обладнання на металоконструк-ціях влаштовують площадки, галереї та драбини.

Площадки та драбини огороджують перилами з суцільною об­шивкою знизу на висоту не менше їм, щоб інструмент і деталі, що монтуються, не падали вниз. Драбина повинна мати перила і нахил до горизонту не більше 75°. При більшому нахилі влаштовують ого­родження у вигляді дуги.

Для настилів площадок і галерей використовують металеві риф-лені або гофровані листи, а там де дозволяють протипожежні норми —

дерев'яні дошки.

Огородження повинно мати гладку поверхню, бути пофарбова­ним в один колір із технологічним обладнанням. Внутрішня поверх­ня огородження і нанесення на нього знаків безпеки виконується відповідно до вимог стандартів.