3.4.8. Надання допомоги при ураженні електричним струмом

Допомога при ураженні струмом складається з двох етапів; звільнення потерпілого від дії струму і надання першої допомоги.

Оскільки наслідки ураження струмом залежать від тривалості його проходження через людину, дуже важливим є швидке звільнен­ня її від струму і надання допомоги.

Відключення електроустановки здійснюється шляхом виклю­чення рубильника, вимикача, викручування запобіжників (пробок) та ін. При відсутності такої можливості потрібно перерубати провід сокирою з дерев'яною рукояттю або перекусити його кусачками, що мають ізольовані рукоятки. Перерубувати потрібно окремо кожний провід, щоб не спричинити коротке замикання.

Можна відтягнути потерпілого за пальто, поли піджака, якщо вони сухі та відстають від тіла. При цьому неможна торкатися тіла потерпілого або мокрого одягу. Рекомендується діяти однією рукою.

При необхідності дотику до тіла потерпілого потрібно ізолюва­ти руки — діелектричними рукавицями, сухою тканиною, стати на суху дошку або згорток одягу.

В установках понад 1000 В для відокремлення потерпілого від струмопровідних частин необхідно надіти діелектричні рукавиці, боти і діяти штангою або тим, що розраховано на таку напругу.

Першу допомогу потерпілому слід надавати одразу ж після звільнення його від дії струму.

Допомога потерпілому залежить від його стану (наявності ди­хання і пульсу).

Нормальне дихання характеризується чітким і ритмічним підні­манням і опусканням грудної клітки. У такому стані штучне дихан­ня не потрібне.

Порушене дихання характеризується нечітким або неритмічним підніманням грудної клітки або відсутністю дихальних рухів. У та­ких випадках потерпілий потребує штучного дихання.

Перевіряють наявність пульсу на руці у основі великого пальця або на сонній артерії на шиї з правої або лівої сторони. Відсутність пульсу свідчить про припинення роботи серця. Про відсутність кро­вообігу можна судити по зіниці ока, яка у цьому випадку розшире-

на. На перевірку дихання, пульсу і стану зіниці не можна витрачати більше 15-20 с.

Якщо потерпілий у свідомості, потрібно покласти його на суху підстилку, накрити чим-небудь, забезпечити йому повний спокій і до прибуття лікаря спостерігати за його диханням і пульсом. Навіть тоді, коли потерпілий почуває себе добре, неможна дозволяти йому рухатися, бо негативна дія струму може проявитися не відразу, а че­рез деякий час. Зареєстровані випадки, коли різке погіршення стану здоров'я призводило до смерті потерпілого через декілька днів після звільнення його від струму, впродовж яких він почував себе добре і не мав зовнішніх пошкоджень.

Тому тільки лікар може правильно оцінити стан здоров'я по­терпілого і вирішити питання про надання допомоги і подальше лі­кування.

Коли у потерпілого відсутнє дихання, серцебиття і пульс, а больові подразники не викликають жодних реакцій, зіниці розшире­ні і не реагують на світло, потрібно негайно приступити до ожив­лення, тобто до штучного дихання і масажу серця.

Ніколи не можна відмовлятися від надання допомоги по­терпілому, вважати його мертвим внаслідок відсутності ознак життя.

Ураженого струмом можна признати мертвим лише при яв­них видимих смертельних ознаках, наприклад при обгорянні всього тіла. В інших випадках констатувати смерть має право тільки лікар.

Практика свідчить, що своєчасно надана допомога потерпі­лому в стані клінічної смерті, як правило, призводить до пози­тивних результатів, повного одужання і повернення до звичай­ної роботи.

Долікарняна допомога повинна надаватися безперервно, навіть тоді, коли час обчислується годинами. Зареєстровано багато випад­ків оживлення людей, уражених струмом, після 3-4, а в окремих ви­падках — після 10-12 год., протягом яких безперервно виконували­ся штучне дихання і масаж серця. Достеменними ознаками незво-ротної смерті є трупні плями, окоченіння, охолодження тіла до тем­ператури навколишнього середовища та ін.