2.10.3. Гігієнічне нормування і профілактичні заходи

Тепловий ефект дії інфрачервоного випромінювання зале­жить від багатьох чинників: спектра, тривалості й безперервності випромінювання, інтенсивності потоку, кута падіння променів, величини поверхні, яка випромінює, розмірів ділянки організму, виду одягу та ін.

Важливе значення в умовах інфрачервоного опромінювання має механізація важких робіт, впровадження дистанційних меха­нізмів відкривання й закривання печей, відведення працюючих від потужних теплових джерел, зменшення важких фізичних на­вантажень.

Інтенсивне випромінювання інфрачервоної радіації можна зме­ншити за рахунок зміни технології будівництва, наприклад, заміною вертикальних печей на тунельні печі для обпалювання цегли, сушки форм, гончарних трубок, зниження частки важких ручних операцій, використання теплоізоляції та екранування робочих місць. Засоби теплоізоляції значно знижують температуру поверхонь та теплови­ділення (до 5 разів).

Найбільш ефективним способом захисту від променевої енергії є водяні завіси, які поглинають теплову інфрачервону радіацію.

При великих теплових навантаженнях суттєве значення має ра­ціональний питний режим, відповідний режим праці з обов'язкови­ми перервами в роботі, що відновлюють і полегшують процеси тер­морегуляції, та раціональний спецодяг, який має відповідні теплоза­хисні властивості й відбиває інфрачервону радіацію.

Інтенсивність інфрачервоного випромінювання необхідно вимі­рювати на робочих місцях або в робочій зоні поблизу джерела ви­промінювання.

На непостійних робочих місцях при стабільних джерелах до­цільно вимірювати інтенсивність випромінювання на різних відста­нях ьід джерела через однакові інтервали й таким чином визначити тривалість опромінення робітників.

Оскільки інфрачервоне випромінювання нагріває навколишні поверхні, створюючи вторинні джерела, які виділяють тепло, то не­обхідно вимірювати інтенсивність випромінювання не тільки на по­стійних робочих місцях або в робочій зоні, а й у нейтральних точках та інших місцях приміщення. Сумарна допустима інтенсивність ви­промінювання не повинна перевищувати 350 Вт/м".

Інтенсивність сумарного теплового випромінювання вимірюєть­ся актинометрами, а спектральна інтенсивність випромінювання — ін­фрачервоними спектрометрами.

Для вимірювання інтенсивності випромінювання від слабо на­грітих тіл (до 2100 Вт/м²) або від сильних джерел, далеко розміще­них від робочої зони, застосовують срібно-вісмутовий термостовп­чик Мол ля.

2.10.4. Ультрафіолетове випромінювання та особливості його дії на організм

Ультрафіолетовим випромінюванням (УФВ) називається елект­ромагнітне випромінювання в оптичній зоні, що прилягає з боку ко­ротких хвиль до видимого світла й має довжину хвиль у діапазоні від 100 до 400 нм.

Природним джерелом УФВ є сонце. Інтенсивність ультрафіолето­вої радіації біля поверхні Землі непостійна й залежить від широти міс­цевості, періоду року, стану погоди, ступеня прозорості атмосфери.

Штучним джерелом УФВ є газорозрядні джерела світла, елект­ричні дуги, лазери та ін.

Ультрафіолетове випромінювання надходить у виробничі при­міщення головним чином у складі спектра променевої енергії від джерел з температурою понад 1200 °С. Це, перш за все, електроду­гові й плазмові процеси. Ультрафіолетового опромінювання можуть зазнавати працівники багатьох галузей виробництва при таких робо­тах, як дугове електрозварювання, електроплавлення сталі, експлуа­тація оптичних квантових генераторів, робота з ртутно-кварцовими лампами та ін.

Ультрафіолетове випромінювання характеризується двоякою дією, тому його вплив має як позитивне, так і негативне значення.

Велике загальнобіологічне значення має бактерицидний ефект ультрафіолетових променів, унаслідок чого відбувається санація по­вітряного середовища, води й ґрунтів.

Бактерицидний ефект ультрафіолетової радіації використову­ється з практичною метою. За допомогою бактерицидних ламп здій­снюється санація повітряного середовища; їх використовують для обеззаражування харчових продуктів, що збільшує термін їх збері­гання та свіжість.

Бактерицидна дія штучного ультрафіолетового опромінення ви­користовується також для обеззаражування питної води. При висо­кій ефективності (99,8 %) органолептичні властивості води не змі­нюються; у неї не вносяться ніякі хімічні речовини.

Ультрафіолетове опромінювання є неспецифічним стимулято­ром фізіологічних функцій організму, що чинить сприятливу дію на білковий, жировий, вуглеводний і мінеральний обміни, на імунобіо-логічний стан людини, що сприяє підвищенню її захисних сил.

Спектр УФВ поділяється на три ділянки: ультрахвильове ви­промінювання — з довжиною хвиль від 400 до 320 нм (ділянка А); середньохвильове — від 320 до 275 нм (ділянка В) та коротко­хвильова ультрафіолетова радіація з діапазоном хвиль від 275 до 180 нм (ділянка С).

Ультрафіолетове випромінювання в ділянці А викликає слабку біологічну дію і призводить до еритемно-засмаглого впливу; ділянка

В має антирахітичну й слабобактерицидну дію, а ділянка С ушкоджує біологічні тканини.

Біологічна активність ультрафіолетової ділянки сонячного спект­ра є достатньою для нормального функціонування організму. Однак при її недостатності вражається нервова система, система кровотво­рення, зменшується працездатність та опір організму застуді. Недо­статність природного ультрафіолетового опромінення відчувають працівники деяких професій (робітники метрополітену; ті, що пра­цюють у темних приміщеннях) і мешканці північних районів. Для цих категорій людей використовують штучні джерела ультрафіоле­тової радіації. Профілактичне використання ультрафіолетових про­менів покращує самопочуття, підвищує опір застудним та інфекцій­ним захворюванням, збільшує продуктивність праці.

Однак дія ультрафіолетового випромінювання на організм лю­дини та зовнішнє середовище не обмежується тільки сприятливим впливом. Інтенсивне УФ-опромінювання призводить до розвитку вираженої еритеми з набряком шкіри, що супроводжується підви­щенням температури тіла, головним болем, загальним поганим са­мопочуттям. У тяжких випадках можливий дерматит з набряком шкіри та утворенням пухирів.

Найбільш частим ураженням очей при дії ультрафіолетової ра­діації є електроофтальмія, яка супроводжується набряком кон'юнк­тиви, світлобоязню і сльозотечею.

Допустимі значення інтенсивності УФ-випромінювання регла­ментує ГОСТ.

Для захисту від надмірного УФВ застосовують фізичні пере­шкоди (екрани), що поглинають або розсіюють промені, протисо-нячні екрани, хімічні речовини, що поглинають УФВ. Як екрани за­стосовують непрозорі металеві пластини або світлофільтри. Ефекти­вним захистом є спецодяг, виготовлений із тканин, що найменше пропускають УФВ. Для захисту очей застосовують окуляри із захис­ним склом. Повний захист від УФВ хвиль усіх діапазонів забезпечує скло товщиною 2 мм, що містить окис свинцю.

Для захисту від інтенсивного опромінення УФ-променями ви­користовують раціональну організацію режиму праці й відпочинку, відповідне розташування робочих місць та віддалення їх від потуж­них джерел випромінювання.

Для вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випроміню­вання використовують радіометр УФР-21.