Глава XIII

Місцеве самоврядування в Україні

601

Закон установлює такі групи прав та обов'язків депутата місцевої ради:

1. права та обов'язки депутата місцевої ради у виборчому окрузі;

2. права та обов'язки депутата місцевої ради у раді та її ор­ганах;

3. права депутата місцевої ради, які одночасно виступають гарантіями здійснення ним депутатської діяльності.

Сьогодні однією з найбільш дискусійних гарантій депутат­ської діяльності є депутатський імунітет депутатів місцевих рад. У зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 04.04.2006 р. депутати місцевих рад позбавлені депутатського імунітету.

Питання про необхідність позбавлення або обмеження де­путатського імунітету депутатів місцевих рад постійно порушу­валося у працях вітчизняних науковців. Наприклад, П. А. Трачук пропонував обмежувати депутатську недоторканність депутата місцевої ради, яка б дозволяла притягати його до кримінальної відповідальності без спеціального рішення ради у разі вчинен­ня злочину, за який передбачено кримінальне покарання у ви­гляді позбавлення волі¹. О. В. Чернецька зазначала, що депу­татський імунітет має бути обмежений відповідною територією адміністративно-територіальної одиниці та сферою криміналь­ної відповідальності².

Отже, з нашої точки зору, обраний законодавцем підхід до врегулювання зазначеного питання цілком виправданий, оскіль­ки, як відомо, депутатський імунітет є гарантією, яка активно використовується для захисту депутатів загальнонаціональних парламентів і покликана відгородити парламентаря від кримі­нального переслідування перш за все з боку виконавчої влади під неправдивим приводом. Що ж до застосування цієї гаран­тії на рівні депутатів місцевих рад, то таке застосування поро­джує запитання стосовно того, від кого чи від чого захищаються

¹ Трачук П. А. Зазнач, праця. — С. 13.

² Чернецька О. В. Конституційно-правовий статус депутатів місцевих рад в Україні: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Київський національний уні­ верситет внутрішніх справ. — К., 2006. — С. 12.

І депутати у такому випадку? Відповіді на це питання, яка б від­повідала принципам демократії та правової держави, немає. От­же, використання такої гарантії на рівні місцевих рад є безпід­ставним.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи ді­ють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передба­чені Конституцією і законами України, та керуються у своїй ді­яльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республі­ці Крим — також нормативно-правовими актами Верховної Ра­ди і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Як специфічна форма демократії, що одночасно поєднує в со­бі елементи безпосередньої та представницької демократії, а та­кож різноманітні громадські форми участі жителів територіаль­них громад у вирішенні місцевих справ публічного значення, розглядається діяльність органів самоорганізації населення. Так, сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створен­ня) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети і наділя­ти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна. Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самооргані­зації населення за місцем проживання визначаються Законом України «Про органи самоорганізації населення» від 11.07.2001 р. При цьому слід звернути увагу на те, що, як слушно зазначає О. С. Орловський, у протиріччя з Конституцією України та За­коном України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 2 ст. З Закону України «Про органи самоорганізації населення» міс­тить вичерпний перелік органів самоорганізації населення¹.

Відповідно до ч. З ст. З Закону України «Про органи само­організації населення» основними завданнями органів самоор­ганізації населення є:

1) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;

¹ Орловський О. С. Правовий статус органів самоорганізації населення: Автореф. дис.... канд. юрид. наук / Одеська національна юридична академія. — Одеса, 2004. - С 12. 20 Конституційне право України

602