- •§ 4. Компетенція (функції та повноваження) Верховної Ради України
- •368 Глава Vlll
- •§ 5. Основні організаційно-правові форми діяльності Верховної Ради України
- •372 Глава VIII
- •Глава VIII
- •377 376 Глава VIII
- •378 Глава VIII
- •380 Глава VIII
- •Глава vh
- •§ 6. Законодавчий процес та інші парламентські процедури
- •Глава VII
- •390 Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •§ 7. Конституційно-правовий статус народного депутата України
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •18 Глава VIII
- •420 Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •430 Глава VIII
- •Конституційно-правовий статус президента україни
- •§ 1. Загальна характеристика інституту президента. Становлення інституту президента в Україні
- •Глава IX
- •Глава IX
- •Глава IX
- •§ 2. Порядок обрання Президента України
- •Глава IX
- •§ 3. Функції і повноваження Президента України
- •442 Глава IX
- •444 Глава IX
- •446 Глава IX
- •Глава IX
- •§ 4. Підстави для дострокового припинення повноважень Президента України
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Глава IX
- •Глава X
- •Література
- •Виконавча влада в україні
- •§ 1. Поняття виконавчої влади і система її органів
- •§ 2. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України
- •Глава X
- •468 Главах
- •470 Глава X
- •§ 3. Конституційно-правовий статус міністерств та інших центральних органів виконавчої влади
- •§ 4. Конституційно-правовий статус місцевих державних адміністрацій
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Глава XI
- •500 Глава XI
- •Глава XI
- •Глава XI
- •§ 2. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •Глава XI
- •Глава XI
- •§ 3. Порядок формування та склад Конституційного Суду України
- •Глава XI
- •512 Глава XI
- •Глава XI
- •§ 4. Компетенція Конституційного Суду України
- •Глава XI
- •Глава XI
- •Глава XI
- •Глава XI
- •524 Глава XI
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •Глава XII
- •§ 1. Поняття та особливості територіального устрою України
- •Глава XII
- •Глава XII
- •Глава XII
- •§ 2. Основи конституційно-правового статусу Автономної Республіки Крим
- •538 Глава XII
- •Глава XII
- •542 Глава XII
- •544 Глава XII
- •545 Територіальний устрій України
- •Глава XII
- •Глава XII
- •Глава XII
- •Глава XII
- •§ 3. Поняття та система адміністративно-територіального устрою України
- •554 Глава XII
- •Глава XII
- •Контрольні питання та завдання
- •Література
- •Глава XIII
- •§ 1. Поняття місцевого самоврядування
- •Глава XIII
- •565 Глав; і XIII
- •567 Міі цене самоврядування в Україні
- •§ 2. Принципи та система місцевого самоврядування в Україні
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •574 Глава XI
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •580 Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •591 590 Глава XIII
- •592 Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •§ 3. Організаційно-правова та матеріально-фінансова основи місцевого самоврядування в Україні
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •614 . Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •§ 4. Гарантії місцевого самоврядування в Україні
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •Контрольні питання та завдання
- •Глава XIII
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •04209, Київ-209, вул. Героїв Дніпра, Зіб, тел. 411-64-03,411-69-08
- •09117, И. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.
Глава XII
Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який ви значається законами України.
Відповідно до ст. 157 Конституції України Конституцію України не може бути змінено, в тому числі, якщо зміни спря мовані на порушення територіальної цілісності України.
Щодо другої форми політико-територіального устрою держави — федеративної, то в теорії конституційного права федералізм розглядається як більш демократична форма організації держави, ніж унітаризм. Демократичність федеративного територіального устрою полягає в тому, що він передбачає децентралізацію влади, її поліцентризм, що убезпечує від диктатури. Однак це вірно лише за тієї умови, коли федерація є дійсною, а не удаваною, якою була, наприклад, радянська «федерація», і що суб'єкти федерації організовані демократично.
Отже, федерація — це цілісна суверенна держава із спільною конституцією, системою федеральних державних органів та установ, спільною територією, спільним громадянством. Конституції багатьох федеративних держав приділяють гарантіям цілісності підвищену увагу. Так, практично жодна з чинних нині федеральних конституцій не визнає за суб'єктами федерації права сецесії, тобто права на вихід із федерації1. Хоча минуле століття дало приклади успішного здійснення сецесії як мирним шляхом (вихід Сінгапуру із федерації Малайзії), так і шляхом збройної боротьби (відокремлення Бангладеш від Пакистану).
Суб'єкти федерації зазвичай або повністю позбавлені права участі у міжнародних відносинах (Австрія), або їх зовнішньополітична компетенція сильно обмежена і здійснюється під контролем федерації (США, Канада, ФРН, Швейцарія). Як правило, вона стосується питань, віднесених до компетенції суб'єктів федерації і не торкається сфери політичних відносин.
У більшості зарубіжних федерацій поряд із загальнофеде-ральною конституцією і загальнофедеральними законами діють конституції і закони суб'єктів федерації (США, ФРН, Канада, Австрія, Швейцарія тощо). При цьому забезпечується верховенство федеральної конституції і федеральних законів.
1 Кашкин С. Ю., Страшун Б. А. Зазнач, праця. — С. 697.
537
Територіальний устрій України
У більшості зарубіжних федерацій поряд із федеральним громадянством існує і громадянство суб'єктів федерації. Однак слід мати на увазі, що йдеться не про наявність подвійного громадянства, а про два рівні громадянства однієї держави.
Характерною рисою федеративної держави є двопалатна структура парламенту, а також наявність поряд із федеральною системою законодавчої, виконавчої і судової влади системи законодавчої, виконавчої і судової влади суб'єктів федерації1.
Кількість суб'єктів федерації буває досить різноманітним: ВІД 2 до 50. Видові назви суб'єктів федерацій досить різноманітні: штати в США, Мексиці, Венесуелі, Бразилії, Австралії, Індії, І Іігерії; кантони в Швейцарії; провінції в Канаді, Аргентині і Пакистані; землі в Німеччині та Австрії; співдружності та області в Бельгії тощо, однак скрізь у зарубіжних федераціях їх суб'єкти в межах однієї держави іменуються однаково2. Виняток ІЗ цього правила становить Росія, де суб'єкти федерації іменуються республіками, краями, областями, містами федерального значення, автономною областю (Єврейська автономна область), аіітономними округами (ст. 65 Конституції Російської Федерації).