567 Міі цене самоврядування в Україні

І) коріння місцевого самоврядування в тій владі, джерелом щыч с парод (ч. 2 ст. 5 Конституції України), а не його части-Щ і ромада;

і) обсяг повноважень місцевого самоврядування визначаєть-і н іа принципом «дозволено лише те, що передбачено законом» і І ! ст. 19 Конституції України), який притаманний органам ■ |>жаніюї влади;

.!) збереження місцевого самоврядування на регіональному ■НІ районних та обласних рад ^;

4) Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» II одить з того, що, якщо територіальна громада буде нездат­ні ні і здійснювати своє право на місцеве самоврядування, то во­ни ідіііснюватиметься під егідою органів і посадових осіб місце-

.самоврядування. При цьому суб'єкт, який встановлювати-

I можливість такого здійснення, не визначений.

()тже, обрана в Україні модель місцевого самоврядування не .і 11 мас з порядку денного необхідності подальшого осмислення

їм явища, а відтак і пошуку більш досконалого варіанта міс-

Ііпіого самоврядування з урахуванням аналізу практики його функціонування в нашій країні та за її межами².

У науці конституційного права виділяють дві системи демо-• |..і нічної організації влади на місцях:

• <інгло-американська система (англосаксонська, англійська) (незважаючи на назву, її дотримуються не тільки країни иідповідної правової системи) характеризується наявністю місцевого самоврядування на всіх рівнях нижче держави, суб'єкта федерації або державно-автономного регіону;

• свропейська система (континентальна, французька) харак­теризується поєднанням місцевого самоврядування з міще­ним управлінням. Поєднання це може бути різним. При цьо­му на місцеві органи управління покладаються певні функ­ції щодо місцевого самоврядування:

- адміністративна опіка, яка передбачає, що рішення орга­нні місцевого самоврядування не можуть набути чинності, поки Не будуть схвалені місцевим адміністратором, призначеним або

¹ Основи муніципального права України: Навч. посібник / За ред. М. І. Кор­ пії мка. - К., 2000. - С 28.

² Батанов О. В. Зазнач, праця. — С. 53—55.

568

Глава хні

Місцеве самоврядування в Україні

569

уповноваженим згори. Сьогодні система адміністративної опім

ЗуСТрІЧаЄТЬСЯ ДОСИТЬ рІДКО, ЯВЛЯЮЧИ Собою ПереЖИТОК біорп

кратичної централізації;

— адміністративний нагляд, який обмежується перевірити тільки законності рішень органів місцевого самоврядування. 11< > ва тенденція полягає в тому, що адміністратор може оспори 11 рішення лише в судовому порядку¹.

Важливо наголосити на тому, що предметом діяльності ми цевого самоврядування є саме питання місцевого значення. В де мократичних державах стосовно ролі органів місцевого самопрн

дування діє доктрина «муніципальна влада — поза політико

Це означає, що органи місцевого самоврядування не мають іш рішувати політичні питання, оскільки вирішення політичних питань торкається інтересів усієї держави, а отже, не може ма 11 виключно місцевого значення. Разом із тим, це, звичайно, щ означає, що органи місцевого самоврядування не зазнають nfl літичного впливу. Це просто неможливо, оскільки частина з НИ обирається за партійними списками від відповідних політичніїч партій². На жаль, у реальності сучасної України наявні приклі ди такої діяльності органів місцевого самоврядування, яка м;н відверто політичний характер, а іноді і здійснюється з переш і щенням наданих законодавством повноважень (наприклад, при її няття влітку 2006 р. Феодосійською міськрадою рішення, яким було оголошено Феодосію «територією без НАТО»; ухвалення Харківською обласною радою рішення, згідно з яким військо вослужбовці НАТО не мають права знаходитися на території м гіону; низка рішень обласних рад, прийнятих у 2006 р., про на дання російській мові статусу регіональної).