- •§ 4. Компетенція (функції та повноваження) Верховної Ради України
- •368 Глава Vlll
- •§ 5. Основні організаційно-правові форми діяльності Верховної Ради України
- •372 Глава VIII
- •Глава VIII
- •377 376 Глава VIII
- •378 Глава VIII
- •380 Глава VIII
- •Глава vh
- •§ 6. Законодавчий процес та інші парламентські процедури
- •Глава VII
- •390 Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •§ 7. Конституційно-правовий статус народного депутата України
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •18 Глава VIII
- •420 Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •430 Глава VIII
- •Конституційно-правовий статус президента україни
- •§ 1. Загальна характеристика інституту президента. Становлення інституту президента в Україні
- •Глава IX
- •Глава IX
- •Глава IX
- •§ 2. Порядок обрання Президента України
- •Глава IX
- •§ 3. Функції і повноваження Президента України
- •442 Глава IX
- •444 Глава IX
- •446 Глава IX
- •Глава IX
- •§ 4. Підстави для дострокового припинення повноважень Президента України
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Глава IX
- •Глава X
- •Література
- •Виконавча влада в україні
- •§ 1. Поняття виконавчої влади і система її органів
- •§ 2. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України
- •Глава X
- •468 Главах
- •470 Глава X
- •§ 3. Конституційно-правовий статус міністерств та інших центральних органів виконавчої влади
- •§ 4. Конституційно-правовий статус місцевих державних адміністрацій
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Глава XI
- •500 Глава XI
- •Глава XI
- •Глава XI
- •§ 2. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •Глава XI
- •Глава XI
- •§ 3. Порядок формування та склад Конституційного Суду України
- •Глава XI
- •512 Глава XI
- •Глава XI
- •§ 4. Компетенція Конституційного Суду України
- •Глава XI
- •Глава XI
- •Глава XI
- •Глава XI
- •524 Глава XI
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •Глава XII
- •§ 1. Поняття та особливості територіального устрою України
- •Глава XII
- •Глава XII
- •Глава XII
- •§ 2. Основи конституційно-правового статусу Автономної Республіки Крим
- •538 Глава XII
- •Глава XII
- •542 Глава XII
- •544 Глава XII
- •545 Територіальний устрій України
- •Глава XII
- •Глава XII
- •Глава XII
- •Глава XII
- •§ 3. Поняття та система адміністративно-територіального устрою України
- •554 Глава XII
- •Глава XII
- •Контрольні питання та завдання
- •Література
- •Глава XIII
- •§ 1. Поняття місцевого самоврядування
- •Глава XIII
- •565 Глав; і XIII
- •567 Міі цене самоврядування в Україні
- •§ 2. Принципи та система місцевого самоврядування в Україні
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •574 Глава XI
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •580 Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •591 590 Глава XIII
- •592 Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •§ 3. Організаційно-правова та матеріально-фінансова основи місцевого самоврядування в Україні
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •614 . Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •§ 4. Гарантії місцевого самоврядування в Україні
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •Глава XIII
- •Контрольні питання та завдання
- •Глава XIII
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •04209, Київ-209, вул. Героїв Дніпра, Зіб, тел. 411-64-03,411-69-08
- •09117, И. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.
Глава XII
функцій і розширення прав місцевих територіальних співдружностей1.
Існують дві основні форми політико-територіального устрою держав: унітарна і федеративна.
Головна відмінність між обома формами полягає у тому, що за унітарної форми територія держави складається з політико-адміністративних або адміністративних одиниць, тоді як за федеративної форми вищі територіальні одиниці являють собою державоподібні утворення або навіть держави — суб'єкти федерації. Слово «штат», що входить в офіційну назву низки федеративних держав і позначає суб'єкта федерації (США, Мексики, Бразилії тощо), тлумачиться як «держава». Відповідно для федеративної форми держави характерне конституційно встановлене розмежування компетенції між федерацією в цілому та її суб'єктами, існування та кордони яких зазвичай гарантовані конституцією, тоді як в унітарній державі компетенція територіальних одиниць, як і нерідко саме їх існування та кордони, встановлюється поточними актами центральної влади.
Слід також приділити увагу юридичній відмінності між федерацією та конфедерацією. Вона полягає в тому, що федерація — це форма територіального устрою держави, а конфедерація — це форма міждержавного союзу, тобто об'єднання незалежних держав. Хоча, наприклад, офіційна французька та італійська назви швейцарської держави — Швейцарська Конфедерація, але ця історична назва не відображає дійсності, а саме того факту, що Швейцарія за змістом її Конституції являє собою федеративну державу. Конфедерація, як і федерація, може мати спільні органи на зразок парламенту, уряду, верхового суду, однак юридична специфіка полягає в тому, що, на відміну від актів федеральних органів влади, акти органів конфедерації, принаймні акти законодавчої та виконавчої влади, не діють безпосередньо на території держав—членів конфедерації, а потребують підтвердження (ратифікації) їх відповідними органами держав, які можуть їх і нуліфікувати, тобто відхилити.
1 Лейбо Ю. И. Форма государственного (территориально-политического) устройства // Конституционное право зарубежных стран: Учебник для вузов / Под ред. М. В. Баглая, Ю. И. Лейбо, Л. М. Энтина. — М.: НОРМА, 2005. - С. 154.
Тприторіальний устрій України 533
І Іри цьому слід зауважити, що досвід західноєвропейської Інтеграції демонструє умовність даного критерію розмежування федерації та конфедерації. Так, Європейський Союз має ри-| н не тільки конфедеративні, а навіть уже і федеративні, оскіль-мі деякі акти органів Союзу безпосередньо діють на території и ржав—членів.
Територіальний устрій може бути симетричним, коли поліпі ко-територіальні одиниці, що його утворюють, мають рівний статус, та асиметричним, коли територіальні утворення мають різний правовий статус.
Унітарні держави складаються з політико-адміністративних It/або адміністративних територіальних одиниць, статус яких регулюється головним чином актами поточного законодавства центральної влади. В унітарних державах діють зазвичай єдина Система законодавства, єдина система державної адміністрації, і дппа судова система1.
Унітарна державність — найбільш поширена у даний час фор-м;і державного устрою2.
У більшості сучасних унітарних держав територіальний устрій є політико-адміністративним. Поряд із ним у багатьох Країнах існують адміністративно-територіальні одиниці як за-і .І./И.НОГО типу, де діють органи загальної адміністрації, так і спе-пі.і/іьного, де діють спеціалізовані державні органи (судові окру-іи, військові округи тощо).
З точки зору організації публічної влади унітарні держави мі їжтіа поділити на децентралізовані, відносно децентралізовані і централізовані.
У децентралізованих унітарних державах (Англія) існує кон-і і итуційний розподіл повноважень між центральною владою і ігриторіальними одиницями вищого рівня. Це зближує їх із федеративними державами. В таких державах немає призначених урядом адміністраторів, а місцеве управління здійснюють виборні органи місцевих адміністративних одиниць.
Відносно децентралізовані унітарні держави (Франція) характеризуються тим, що поряд із призначеними з центру чиновиками діють обрані населенням муніципальні органи. Права
Кашкин С. Ю., Страшун Б. А. Зазнач, праця. — С. 687—690. Лейбо Ю. И. Зазнач, праця. — С. 154.
534