444 Глава IX

визначення на рівні закону¹, яким може бути закон, що регулює статус Президента України, або ж спеціальний закон щодо вето Президента України²;

— має право приймати рішення про введення в Україні або окремих її місцевостях надзвичайного стану (п. 21 ч. 1 ст. 106 Конституції України).

Аналіз повноважень Президента у сфері оборони та націо­нальної безпеки свідчить про те, що його функції у цій сфері по­лягають у політичному керівництві державними органами, які забезпечують обороноздатність України. У цій сфері Президент України:

• є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил Украї­ни; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави (п. 17 ч. 1 ст. 106 Конституції України);

• очолює Раду національної безпеки і оборони України (п. 18 ч. 1 ст. 106 Конституції України). Відповідно до ст. 107 Конституції України Рада національної безпеки і оборони Украї­ни є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Вона координує і контро­лює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Головою Ради національної безпеки і обо­рони України є Президент України. Персональний склад Ра­ди національної безпеки і оборони України формує Президент України. До складу Ради національної безпеки і оборони Украї­ни за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр обо­рони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внут­рішніх справ України, Міністр закордонних справ України. Рі­шення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України. Правові засади організації та діяльності Ради національної безпеки і оборони України, її склад, структура, компетенція і функції визначаються Законом України «Про Раду національної безпеки і оборони України» від 05.03.1998 p.;

Головатенко В. Правові акти Президента України: юридична природа, статус, функції // Право України. — 2004. — № 3. — С 17. ² Белов Д. М. Зазнач, праця. — С 11.

Конституційно-правовий статус Президента України 445

• вносить до Верховної Ради України подання про оголо­шення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових фор­мувань (п. 19 ч. 1 ст. 106 Конституції України);

• приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки дер­жавній незалежності України (п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України).

Щодо повноважень Президента України у сфері забезпе­чення прав і свобод громадян, то у широкому значенні з ними по­в'язані всі повноваження глави держави. У вузькому розумінні до цих повноважень належать ухвалення рішення про прийнят­тя до громадянства України та припинення громадянства Украї­ни, про надання притулку в Україні; здійснення помилування (пункти 26, 27 ч. 1 ст. 106 Конституції України).

У сфері зовнішньої політики та міжнародних відносин Пре­зидент України представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держа­ви, веде переговори та укладає міжнародні договори України; ухвалює рішення про визнання іноземних держав; призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і від­кличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав (пункти 3—5 ч. 1 ст. 106 Конституції України).

Президент України здійснює також інші повноваження, ви­значені Конституцією України. Президент України не може пе­редавати свої повноваження іншим особам або органам.

Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язко­вими до виконання на території України. Формулювання про те, що Президент видає укази і розпорядження на основі та на ви­конання Конституції і законів України, є основним свідченням того, що вони мають підзаконний характер.

Укази — це рішення Президента, що мають нормативний ха­рактер, тобто містять загальні правові приписи невизначеному колу суб'єктів, розраховані на довготривале і багаторазове засто-