364

Главами

365

4) до набуття повноважень народного депутата брав участь у ревізії, аудиторській чи іншій перевірці, результати якої стали підставою для створення тимчасової слідчої комісії.

Народний депутат, кандидатуру якого запропоновано депу­татською фракцією до складу тимчасової слідчої комісії, зобов'я­заний повідомити Верховну Раду про неможливість брати участі) у роботі тимчасової слідчої комісії за наявності підстав, зазна­чених вище.

Народний депутат за погодженням із відповідною депутат­ською фракцією може бути обраний членом лише однієї тимча­сової слідчої комісії.

У разі ненадання тимчасовою слідчою комісією звіту Верхов­ній Раді у визначений Верховною Радою термін повноваження такої комісії вважаються припиненими з наступного дня після дня закінчення терміну подання тимчасовою слідчою комісією звіту. Про це оголошує Голова Верховної Ради України на пле­нарному засіданні Верховної Ради.

Результати розслідування тимчасова слідча комісія викла­дає в письмовому звіті, який має містити висновки і пропозиції про:

1. факти й обставини, які стали підставами для проведення розслідування;

2. відомості чи обставини, встановлені тимчасовою слідчою комісією, і докази, якими це підтверджується;

1. відомості чи обставини, що не підтвердилися;

3. факти й обставини, які не були перевірені, і причини цього.

У пропозиціях тимчасової слідчої комісії зазначається, яким чином мають бути використані висновки тимчасової слідчої ко­місії в разі прийняття Верховною Радою рішення щодо них. Пропозиції тимчасової слідчої комісії викладаються у проекті постанови чи іншого акта Верховної Ради і вносяться на роз­гляд Верховної Ради народними депутатами — членами тимча­сової слідчої комісії.

За результатами розгляду висновків і пропозицій тимчасо­вої слідчої комісії Верховна Рада може прийняти такі рішення:

1. взяти до відома висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії;

2. припинити повноваження тимчасової слідчої комісії;

3) продовжити роботу тимчасової слідчої комісії на визна­чити Верховною Радою строк, але не більше одного року з дня и утворення.

І Іри розгляді висновків і пропозицій тимчасової слідчої ко-миіі Верховна Рада в разі необхідності вирішує питання щодо:

1. направлення матеріалів тимчасової слідчої комісії до Ге­неральної прокуратури України для їх вивчення та відповідно-щ реагування;

2. направлення висновків тимчасової слідчої комісії Прези­денту України, Прем'єр-міністру України;

3. направлення висновків тимчасової слідчої комісії для реа-і \ и.іння відповідному державному органу, органу місцевого са­мі інрядування чи посадовій особі згідно із законом;

А) публікації висновків тимчасової слідчої комісії в газеті «Голос України».

Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії не є вирі-ін.ільними для слідства і суду.

І Іовноваження тимчасової слідчої комісії припиняються:

1. одночасно з прийняттям Верховною Радою остаточного Ышення щодо результатів роботи цієї комісії;

2. у разі ненадання тимчасовою слідчою комісією звіту Вер-ВВНІй Раді у визначений Верховною Радою термін;

3. у разі припинення повноважень Верховної Ради відпо-ІІдного скликання, якою утворено тимчасову слідчу комісію.

Верховна Рада заслуховує звіт про діяльність тимчасової і Ііідчої комісії в будь-який час не пізніше встановленого тер­міну для її діяльності або на вимогу тимчасової слідчої комісії |.,піііие цього строку, але не більше двох разів за весь термін її діяльності.

Для здійснення своїх контрольних повноважень парламен-і п можуть створювати особливі органи та призначати спеціаль­нії х посадових осіб. В Україні ними є:

Рахункова палата України, яка відповідно до ст. 98 Консти-iv ції України здійснює контроль від імені Верховної Ради Украї­ни за надходженням коштів до Державного бюджету України і л їх використанням. Правові основи діяльності Рахункової па-і.иіі, її статус, функції, повноваження та порядок їх здійснен­нії визначається Законом України «Про Рахункову палату» від І 1.07.1996 p., зі змінами

ouu

і лава viii

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який відповідно до ст. 101 Конституції України призначається для здійснення парламентського контролю за додержанням консти­туційних прав і свобод людини і громадянина. Статус Уповно­важеного визначається Законом України «Про Уповноважено­го Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.1997 р.¹

§ 4. Компетенція (функції та повноваження) Верховної Ради України

Верховна Рада України виконує значну кількість функцій (перелік яких ми вже розглянули вище), для реалізації яких во­на наділяється відповідними повноваженнями.

Головними функціями Верховної Ради України є:

1)законодавча;

2. установча;

3. бюджетно-фінансова;

4. функція парламентського контролю;

5. зовнішньополітична.

Порядок реалізації законодавчої функції Верховної Ради України ми розглянемо детально далі, зараз же зупинимося на характеристиці інших її функцій.

Основними напрямами діяльності Верховної Ради України із здійснення установчої функції є:

1. участь у формуванні органів виконавчої влади;

2. формування органів судової влади та прокуратури;

3. створення парламентських структур;

4. участь у формуванні інших органів державної влади та державних організацій;

5. вирішення питань територіального устрою України і за­безпечення формування органів місцевого самоврядування.

Пріоритетним напрямом установчої функції є призначення виборів Президента України, у строки, передбачені Конститу­цією України.

Докладніше інститут Уповноваженого охарактеризовано у § 7. «Меха­нізм реалізації, гарантії та захист прав і свобод людини і громадянина в Україні. Обмеження конституційних прав та свобод людини і громадянина в Украї­ні» Глави V «Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадя­нина в Україні».

Щодо участі Верховної Ради України у формуванні органів тіконавчої влади, то цей аспект діяльності Верховної Ради Украї­ни було охарактеризовано нами у § 2 даної Глави.

Щодо формування органів судової влади та прокуратури, то V цій сфері до повноважень Верховної Ради України належить:

• надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України; шісловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що м.к наслідком його відставку з посади;

• призначення на посади та звільнення з посад третини скла­ду Конституційного Суду України;

• обрання суддів безстроково (пункти 25—27 ч. 1 ст. 85 Кон-і іптуції України).

Щодо створення парламентських структур, то йдеться про 11 структури, які здійснюють не лише внутрішньопарламентсь-КІ,ай загальнодержавні функції. На реалізацію цього напрямку у< і лновчої функції Верховна Рада України:

• призначає на посади та звільняє з посад Голову та інших •і ненів Рахункової палати (п. 16 ч. 1 ст. 85 Конституції України);

• призначає на посаду та звільняє з посади Уповноважено-1і1 Нерховної Ради України з прав людини (п. 17 ч. 1 ст. 85 Кон-і пітуції України);

• обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, І [ершого заступника і заступника Голови Верховної Ради Украї­ни та відкликає їх з цих посад (ч. 1 ст. 88 Конституції України);

• створює з числа народних депутатів України комітети Нерховної Ради України та обирає голів, перших заступників, вступників голів та секретарів цих комітетів (ч. 1 ст. 89 Кон-і ііііуції України);

• може створювати тимчасові спеціальні та тимчасові слід-•м комісії (частини 2, 3 ст. 89 Конституції України);

• призначає на посаду та звільняє з посади керівника апа­рату Верховної Ради України (п. 35 ч. 1 ст. 85 Конституції окраїни).

Щодо участі у формуванні інших органів державної влади та державних організацій, то Верховна Рада України відповідно до пунктів 18—22 ч. 1 ст. 85 Конституції України здійснює:

- призначення на посаду та звільнення з посади Голови На- пального банку України за поданням Президента України;