Виконавча влада в україні

§ 1. Поняття виконавчої влади і система її органів

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах ЇЇ поділу на законодавчу, ви­конавчу та судову.

Вперше термін «виконавча влада» було вжито у Конститу­ції США 1787 p.¹

За радянських часів поняття виконавчої влади було вилуче­но з конституційно-правового вжитку, оскільки домінувала тео­рія про поєднання у радах законодавчої і виконавчої влади².

Виконавча влада — це одна з гілок державної влади, основ­ним призначенням якої є організація виконання законів та інших пормативно-правових актів, реалізація внутрішньої та зовніш­ньої політики держави, охорона прав та свобод людини і грома­дянина, що здійснюється через побудовану на принципі верти­кальної підпорядкованості систему спеціально створюваних і на­ділених відповідною компетенцією органів³.

Для розуміння сутності виконавчої влади необхідно визна­чити її співвідношення з поняттям «державне управління».

Державне управління — це певний вид діяльності органів держави, що має виконавчий і розпорядчий характер і полягає в організуючому впливі на суспільні відносини в економічній, со­ціально-культурній та адміністративно-політичній сферах шля­хом застосування державно-владних повноважень. Державне

¹ Шаповал В. М. Конституція і виконавча влада. — К.: Юрінком Інтер, 2004. - С 4.

² Фрицъкий О. Ф. Виконавча влада в Україні // Конституційне право Украї­ ни / За ред. В. Ф. Погорілка. — К.: Наукова думка, 2000. — С. 496.

³ Дахова І. Поняття виконавчої влади та її місце в державному механізмі України (конституційний аспект) // Право України. — 2002. — № 12. — С. 26.

456

Главах

Виконавча влада в Україні

457

управління — це більш широке поняття, ніж виконавча влада, оскільки державне управління здійснюється не тільки у межах виконавчої влади, а й у внутрішньорганізаційній діяльності ор­ганів інших гілок державної влади, на рівні державних підпри­ємств, установ і організацій¹.

Характер виконавчої влади значною мірою зумовлений іс­нуючою у державі формою правління.

У президентських республіках виконавчу владу очолює пре­зидент. Він сприймається як її уособлення та безпосередній (іно­ді — єдиний) носій.

У державах із парламентською та парламентсько-президент­ською формою правління президент (монарх) не включені до ви­конавчої влади, бо вони наділені повноваженнями, природа яких випливає саме із статусу глави держави. З іншого боку до ком­петенції такого глави держави включені і певні повноваження, які він реалізує через уряд або з його санкції (тобто через інсти­тут контрасигнування).

У президентсько-парламентських республіках взаємовідно­сини між президентом, урядом та його главою визначаються як дуалізм виконавчої влади. Тут глава держави тією чи іншою мі­рою функціонально поєднаний зі сферою виконавчої влади, хо­ча структурно до неї здебільшого не входить².

Систему органів виконавчої влади в Україні утворюють:

Кабінет Міністрів України, який є вищим органом у системі органів виконавчої влади (ч. 1 ст. 113 Конституції України);

до системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом (п. 1 Указу Президента України «Про систему центральних ор­ганів виконавчої влади» від 15.12.1999 p., зі змінами і доповнен­нями);

виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Сева­стополі здійснюють місцеві державні адміністрації (ч. 1 ст. 118

¹ Авер'янов В. Б. Державне управління // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С Шемшученко та ін. - К.: Укр. енцикл., 2001. — Т. З - С 119-120.

² Шаповал В. М. Виконавча влада // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко та ін. - К.: Укр. енцикл., 2001. - Т. 3. - С 386-387.

Конституції України) — місцевий, або територіальний рівень. Крім того, до цього рівня належать органи спеціальної (галузе-вої та функціональної компетенції), які безпосередньо підпоряд­ковані як центральним органам виконавчої влади, так і відповід­ним місцевим органам виконавчої влади (наприклад, відповід­но до п. 5 зазначеного Указу Президента України центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні орга­ни, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в по­рядку, встановленому законодавством).

Відповідно до ст. 35 Конституції Автономної Республіки Крим, затвердженої Законом України від 23.12.1998 p., Рада мі­ністрів Автономної Республіки Крим є органом виконавчої вла­ди Автономної Республіки Крим, що самостійно здійснює ви­конавчі функції і повноваження з питань, віднесених до відання Автономної Республіки Крим Конституцією України, Консти­туцією Автономної Республіки Крим і законами України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим виконує також державні виконавчі функції і повноваження, делеговані закона­ми України відповідно до Конституції України. З питань вико­нання державних функцій і повноважень Рада міністрів Авто­номної Республіки Крим підзвітна і підконтрольна Кабінету Мі­ністрів України.

Таким чином, Рада міністрів Автономної Республіки Крим не входить до системи органів державної виконавчої влади, од­нак може виконувати делеговані державні виконавчі функції і повноваження.

За певних умов до системи органів виконавчої влади в Украї­ні можуть бути включено й органи місцевого самоврядування, оскільки відповідно до ч. З ст. 143 Конституції України органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом деякі пов­новаження органів виконавчої влади.