Глава VIII

Законодавча влада в Україні

423

зобов'язані протягом 10 днів з моменту його одержання розгля­нути і дати письмову відповідь. У разі неможливості розгляду звернення народного депутата у визначений строк його повідом­ляють про це офіційним листом з викладенням причин продов­ження строку розгляду. Строк розгляду депутатського звернен­ня, з урахуванням продовження, не може перевищувати ЗО днів з моменту його одержання.

Народний депутат, який направив звернення, може бути присутнім при його розгляді, про що він повідомляє відповід­ний орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення. Посадова особа, відповідальна за розгляд звернення народного депутата, зобов'язана завчасно, але не пізніше ніж за день пові­домити народного депутата про час і місце розгляду звернення. Вмотивована відповідь на депутатське звернення має бути надіслана народному депутату не пізніш як на другий день після розгляду звернення. Відповідь надається в обов'язковому поряд­ку і безпосередньо тим органом державної влади чи органом міс­цевого самоврядування, до якого було направлено звернення, за підписом його керівника чи посадової особи, керівником під­приємства, установи та організації, об'єднання громадян.

При цьому, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 11.04.2000 р. № 4-ри/2000 \ народний депутат Украї­ни не має права звертатися до органів прокуратури і прокурорів з вимогами, пропозиціями чи вказівками у конкретних справах з питань підтримання державного обвинувачення в суді, пред­ставництва інтересів громадянина або держави в суді у випад­ках, визначених законом, нагляду за додержанням законів орга­нами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнан­ня і досудове слідство, нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при засто­суванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з об-

¹ Рішення Конституційного Суду України від 11.04.2000 р. № 4-рп/2000 у справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України « Про статус народного депутата України» (справа про запити народних депутатів України до прокуратури) // Офіційний вісник України. — 2000. - № 16 (05.05.2000). - Ст. 679.

меженням особистої свободи громадян, а також до слідчих про­куратури з питань досудового слідства у конкретних кримі­нальних справах. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 19.05.1999 р. № 4-рп/99¹ народний депутат України не має права звертатися з вимогами чи пропозиціями до судів, до тлів судів та до суддів стосовно конкретних судових справ. Ви­мога чи пропозиція народного депутата України до керівників органів служби безпеки не може бути дорученням щодо перевір­ки будь-якої інформації про окремих громадян. За відсутності у вимозі чи пропозиції народного депутата України достатньої інформації про злочин така вимога чи пропозиція не може бути підставою для прийняття рішення про проведення оперативно-розшукових заходів. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2002 р. № 4-рп/2002² народний депутат Украї­ни не має права звертатися до органів і посадових осіб, що здійс­нюють функції дізнання і досудового слідства, з вимогами і про­позиціями з питань, які стосуються проведення дізнання та до­судового слідства у конкретних кримінальних справах.

Відповідно до Закону України «Про статус народного депу­тата України» народні депутати України також наділені комп­лексом прав:

1. у взаємовідносинах з органами державної влади, органа­ми місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, об'єднаннями громадян України та іноземних дер­жав (Глава 2 Закону);

2. у взаємовідносинах із засобами масової інформації, на за­безпечення інформацією та на її використання (Глава 3 Закону);

¹ Рішення Конституційного Суду України від 19.05.1999 р. № 4-рп/99 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення ст. 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про запити народних депутатів України) // Офіційний вісник Украї­ ни. - 1999. - № 20 (04.06.99). - Ст. 905.

² Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 р. № 4-рп/2002 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ Украї­ ни щодо офіційного тлумачення положень ст. 86 Конституції України, а та­ кож ч. 2 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про запити і звернення народних депутатів України до орга­ нів дізнання і досудового слідства) // Офіційний вісник України. - 2002. — № 14 (19.04.2002). - Ст. 768.

424