Глава 20. Договір позики, кредитний договір ...

Беручи до уваги, що за законом кредитування має цільовий ха­рактер, тобто передбачає використання коштів кредиту на конкрет­ні цілі, передбачені кредитним договором, вищевказані строки ко­ристування кредитом пов'язані з ціллю його надання. Так, наприк­лад, короткострокові кредити можуть надаватися банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку із ви­тратами виробництва та обігу не забезпечених надходженнями кош­тів у відповідному періоді. Середньострокові кредити можуть нада­ватися на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування ка­пітальних вкладень, а довгострокові — для формування основних фондів (об'єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення уже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію тощо).

Ціллю кредитування за кредитним договором не може бути: а) покриття збитків господарської діяльності позичальника; б) фор­мування та збільшення статутних капіталів господарських това­риств; в) придбання власних цінних паперів банків; г) погашення будь-яких зобов'язань перед пов'язаною особою банку; д) придбан­ня активів пов'язаної особи банку; є) придбання цінних паперів, розміщених чи підписаних пов'язаною особою банку (ст. 13 Закону України «Про господарські товариства», статті 49, 52 Закону Украї­ни «Про банки і банківську діяльність», п. 2.1 «Положення про кре­дитування» Національного банку України).

Повернення кредиту позичальником здійснюється в порядку, ви­значеному договором: 1) водночас; 2) частинами у розстрочку. Кре­дит вважається повернутим у момент надходження на рахунок кре-дитодавця безготівкових коштів або внесення в касу кредитодавця грошей у готівковій формі, що може підтверджуватися витягом за позичковим рахунком або касовою квитанцією. Використання по­зичальником безготівкової або готівкової форми розрахунків з кре-дитодавцем при поверненні кредиту здійснюється з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку України. У випадках, передбачених законом, повернення кредиту може бути здійснено внесенням боргу в депозит нотаріуса (ст. 537 ЦК України).

Оскільки кредитний договір є відплатним, позичальник зобов'я­заний сплатити за користування кредитом відсотки, розмір яких встановлюється сторонами у договорі. Як правило, він визначається з урахуванням кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, що склалися на кредитному ринку, строку користуван­ня кредитом, облікової ставки НБУ, відсоткових ставок, за якими кредитодавцем залучені грошові кошти, що використовуються для надання суми кредиту з доданням банківської надбавки (маржі),

199

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

розмір якої залежить від попиту на кредитні ресурси. Зазначена умова договору є істотною.

З метою забезпечення стабільної діяльності банків закон заборо­няє останнім надавати кредити під відсоток, ставка якого є ниж­чою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Виняток може мати місце лише у разі, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків (ст. 49 Закону України «Про банки і бан­ківську діяльність»).

Максимальний розмір відсоткових ставок за кредитними догово­рами законодавством, як правило, не обмежується. Однак у деяких випадках законодавство обмежує розмір відсоткової ставки за кре­дитними договорами, наприклад, за договором, що передбачає залу­чення від нерезидентів кредитів в іноземній валюті, відсоткова став­ка не повинна перевищувати розмір середньозваженої відсоткової ставки, за якою банки України надають суб'єктам господарювання кредити в іноземній валюті на внутрішньому кредитному ринку (п. 1.8 Положення про порядок реєстрації договорів, які передбача­ють виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезиден­тами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в інозем­ній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 1999 р. №602)¹.

Відсотки за кредитом можуть сплачуватися позичальником за встановленим у договорі графіком або одноразово, наприклад, ра­зом з поверненням суми кредиту.

У разі відсутності в договорі строку сплати відсотків вони мають сплачуватися позичальником щомісяця до дня повернення кредиту (ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України юридичні особи та фізичні особи-підприємці мають здійснювати сплату відсотків за кредитом у безготівковій формі, а фізичні особи у безготівковій або готівковій формі. Погашення за­боргованості за кредитним договором здійснюється у черговості, яка встановлюється сторонами у кредитному договорі. Якщо сторо­ни у договорі таку черговість не визначили, зазначена умова не є іс­тотною і погашення відбуватиметься відповідно до норм ст. 534 ЦК України.

Відповідальність. Відповідальність за кредитним договором не­суть обидві сторони. Згідно зі ст.1073 ЦК України позичальник від­повідає перед кредитодавцем за загальними нормами зобов'язально­го права та нормами ст. 1050 ЦК України.

¹ Офіційний вісник України. — 2000. — № 2. — Ст. 47.

200