Рекомендована література:

Романец Ю. В. Система договоров в гражданском праве России. — М.:

Юрист, 2001.

Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посіб. — К.:

Юрінком Інтер, 1999.

Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. — М.: Статут,

1999.

Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права. — М., 1995.

Дашков Л. П., Брьізгалин А. П. Коммерческии договор: от заключения

до исполнения. — М.: ИВЦ «Маркетинг», 1995.

Глава 18 Договір комісії

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 ЦК України).

Суміжні договори. Комісія належить до групи договорів, що опосередковують оплатне надання послуг. У цій групі договори від­різняються за характером послуг, що становлять їх предмет. Най­ближчий договір — це договір доручення. Для надання послуг в ін­тересах іншої особи вибирають доручення або комісію, а для розме­жування, визначення їх відмінностей є достатнім те, що у договорі доручення уповноважена особа діє від імені контрагента, а в догово­рі комісії — від власного імені.

166

Глава 18. Договір комісії

У деяких випадках договір комісії має спільні риси із договором підряду. Основна їх відмінність полягає у тому, що за договором ко­місії комітент виконує дії лише юридичного характеру. Підряд пе­редбачає досягнення певного матеріального результату. При цьому договір комісії — це договір про надання послуг, а договір підря­ду — це договір на виконання робіт.

Консигнація — це різновид договору комісії, що застосовується переважно у зовнішньоекономічних договорах. Історично консигна­ція, власне, подвійний договір комісії — це комісія більш широкого змісту — призначення одним комісіонером (іноді комітентом) іншого від свого імені, але за чужий рахунок.

У сучасному вигляді консигнація — це правовідношення, коли одна сторона бере на себе обов'язок за винагороду протягом певного часу продати від свого імені товари, передані їй іншою стороною. Часто цей договір передбачає, що товар, який не був реалізований у вказаний проміжок часу, переходить у власність консигнатора, але з обов'язковою оплатою. На період дії договору консигнації товар зберігається на консигнаційному складі, що належить консигнато­ру. Після закінчення вказаного проміжку часу договір консигнації трансформується у договір купівлі-продажу.

Поняття договору комісії. Договір комісії опосередковує на­дання свого роду юридичних послуг — він охоплює угоди щодо сплатної реалізації майна, яке не належить реалізатору. Фактично цей договір, як вважає Є. О. Суханов¹, оформляє відносини торгово­го посередництва.

Участь торгового посередника звільняє як продавця, так і покуп­ця від потреби пошуку контрагентів, оформлення та виконання укладених угод тощо. Усі ці функції виконує комітент. Велика потреба при укладенні деяких угод саме участі торгового посередни­ка очевидна. Так, при укладенні договору за межами країни, як правило, учасник договору купівлі-продажу шукає посередника на ринку, де збувається товар. З ним укладається договір комісії для роботи (представництва) на чужому ринку.

Укладаючи цивільно-правові угоди, часто продавці або покупці не можуть самостійно займатися переддоговірною роботою або не знають особливостей конкретного виду правочинів. Так, продаючи чи купуючи автомобіль, квартиру, реалізуючи продукцію власного виробництва, особа не має потрібних знань, не має часу на оформ­лення усіх потрібних документів тощо. Вона звертається до фахівця з цих питань — комісійного магазину з продажу автомобілів, ріел-

¹ Гражданское право / Под ред. Е. А. Суханова. — М., 2000. — Том II, полутом 2. — С. 99.

167

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

тора (фахівця з продажу нерухомості), біржового брокера (при про­дажу цінних паперів, сільськогосподарської продукції тощо). Крім того, іноді покупець або продавець не мають наміру здійснювати угоду від власного імені. Так, при продажу антикваріату, як прави­ло, сторони бажають залишитися невідомими. Від їх імені діють по­середники, які є комісіонерами у договорах комісії, що мають місце у вищеназваних випадках.

Як зазначав Г. Ф. Шершеневич, пояснюючи причини широкого розповсюдження договору комісії у дореволюційному майновому обігу, прагнення до розширення регіону діяльності, що характерне для торгових підприємств, надало особливого економічного значен­ня договору комісії. У гонитві за ринками збуту було помічено, що сприяння комісіонерів часто буває кориснішим участі осіб, які пра­цюють на умовах трудового договору¹.

Стороною у договорі комісії виступає саме комісіонер (посередник), який діє від власного імені і тому сам набуває прав та обов'язків за цим договором, які зобов'язаний передати комітенту. Комітент не стає учасником правочинів, укладених комісіонером, навіть якщо він має за ними права та обов'язки і згадується у договорі. Тому спірні питан­ня, що виникають у процесі виконання цього договору, вирішують між собою комісіонер та третя сторона, хоча договір комісії укладаєть­ся комісіонером за дорученням комітента і за його рахунок.

У договорі комісії вирізняють внутрішню та зовнішню сторони. Внутрішні взаємовідносини складаються між комітентом та ко­місіонером, азовнішні — між комісіонером та третьою стороною, з якою укладається правочин купівлі-продажу².

Метою договору комісії є юридичне оформлення торгового посе­редництва. Причому комісія може не обмежуватися виконанням од­нієї дії чи угоди. Так, комітент може доручити комісіонерові укла­дення договорів купівлі одного товару, продажу іншого, договорів перевезення, підряду тощо.

Договір комісії завжди має оплатний характер, який обумовле­ний відносинами торгового посередництва, що лежать в основі дого­вору комісії і виключають особистий, довірчий характер цього дого­вору. Тому комісіонер (на відміну від повіреного) не може в односто­ронньому порядку без мотиву та відшкодування збитків відмовитися від виконання умов договору.

Зміст договору комісії. Договір комісії за своєю природою є консенсуальним, двостороннім та оплатним. Спеціальних вимог

¹ Шершеневич Г. Ф. Учебник торгового права. — М., 1994. — С. 204.

² Гражданское право: Учебник / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. — М., 1998. — Ч. 2. — С. 561.

168