§ 3. Підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт

Поняття підряду на виконання НДР і ДКТР. У сучасних умо­вах науково-технічного прогресу однією з важливих цивільно-пра­вових форм організації як створення, так і використання науково-технічних результатів є договори на виконання науково-дослідних (НДР), дослідно-конструкторських та технологічних робіт (ДКТР).

ЦК України зазначеним видам договорів присвячує стат­ті 892-900. Сутність договору на виконання НДР або ДКТР полягає у тому, що підрядник (виконавець) зобов'язується провести за за­вданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та опла­тити її (ст. 892 ЦК України). Як правило, даний договір охоплює весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготов­лення зразків або його окремі етапи.

Сторони договору на виконання НДР і ДКТР називаються, подіб­но до сторін у підрядних договорах, виконавцем і замовником. За­мовником може бути будь-яка дієздатна фізична особа, як громадя­нин України, так і іноземний громадянин, особа без громадянства, а також будь-яка юридична особа незалежно від її постійного місце­знаходження.

Виконавцем НДР і ДКТР можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Фізичні особи або групи осіб виконують переважно невеликі

116

Глава 12. Спеціальні види договорів підряду

за обсягом науково-дослідні роботи. Щодо юридичних осіб, то це, як правило, підприємства будь-якої форми власності — науково-дослід­ні, проектно-конструкторські, технологічні організації, академічні наукові установи, навчальні заклади або наукові центри тощо.

Специфіка наукових досліджень вимагає, щоб виконавець прово­див їх особисто. Він має право залучати співвиконавців НДР лише за згодою замовника. Так само, беручи до уваги сутність ДКТР, їх твор­чий характер, наявність певних специфічних знань та досвіду, вико­навець, якщо бачить доцільність цього, має право залучати інших осіб — субвиконавців до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Однак можливість залучення інших осіб до ви­конання даного виду договорів має бути зазначена у договорі.

Предметом договору на виконання НДР є проведення наукового по­шуку, а договору на виконання ДКТР — розробка конструктивного рішення виробу, створення зразка виробу, що втілює це рішення, або нових прийомів, операцій і методів роботи, тобто нової технології.

У рамках договорів на виконання НДР ведуться фундаментальні і пошукові теоретичні дослідження, виявляється принципова можли­вість постановки і рішення практичних завдань. Прикладні НДР близькі до робіт конструкторського і технологічного характеру, але не збігаються з ними. ДКТР, на відміну від НДР, мають на меті рішення суто утилітарних питань. Особливістю предмета договорів на виконання НДР і ДКТР є їх обумовленість технічним завданням замовника, яке водночас може розроблятися самим виконавцем. Тех­нічне завдання є документом, що визначає напрямок науково-дослід­ної чи конструкторської розробки. Нечіткість або необґрунтованість цього завдання може призвести до негативних наслідків для роботи в цілому або до виконання марної роботи. Тому замовник доручає роз­робку технічного завдання, як правило, більш досвідченому у відпо­відній галузі виконавцю, а потім погоджує його як основу проведен­ня НДР та ДКТР. Оскільки замовник часто зацікавлений у кінцево­му результаті цілого комплексу робіт, договір з виконавцем може охоплювати повний цикл розробки від проведення досліджень до дослідно-конструкторських розробок і виготовлення зразка виробу.

Інші істотні умови договорів на виконання НДР і ДКТР є або тра­диційними, властивими й іншим договорам (найменування і місце перебування сторін, термін дії і т. п.), або характерні лише для да­ного типу договорів (визначення рівня майбутніх досліджень і роз­робок, ціни договорів, порядку здачі і приймання результатів робіт, розрахунків за них у цілому чи по етапах). Формулювання кожної з цих умов вимагає погодженої роботи багатьох служб виконавця і за­мовника. Треба враховувати технологічний режим конкретної роз­робки, кліматичні чинники роботи майбутніх виробів, терміни при-

117

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

дбання наукового устаткування, приладів і реактивів, створення спеціальних іспитових установок і стендів тощо.

Важливою умовою будь-якого договору є рівень майбутнього до­слідження чи розробки. Він конкретизується шляхом узгодження сторонами технічного завдання, наукових та економічних вимог за­мовника. Оскільки показники рівня результатів майбутніх НДР і ДКТР у силу самої їхньої природи мають елемент невизначеності, сторони при їх узгодженні керуються не стільки певними технічни­ми умовами, зразками, як, наприклад, у договорі постачання това­рів, скільки досягнутими у тій чи іншій галузі техніки параметра­ми виробів — потужністю, надійністю, швидкістю або запасом від­повідних наукових знань.

Висока імовірність одержання у ході виконання НДР і ДКТР но­вих і комерційно корисних знань визначає включення в договір умови про забезпечення конфіденційності відомостей, що стосують­ся як предмета договору і ходу його виконання, так і отриманих ре­зультатів. У договорі повинен бути визначений обсяг відомостей, визнаних конфіденційними. Правовий режим такої інформації ви­значається нормами ЦК України.

Зміст і виконання договорів на виконання НДР і ДКТР. Зміст договору на виконання НДР і ДКТР складають права й обов'язки виконавця і замовника. Відповідно до ст. 897 ЦК України виконав­ця наділено певними обов'язками, які він має здійснювати у проце­сі виконання НДР або ДКТР:

1) виконання роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і пере­ дача замовникові результатів у строк, встановлений договором;

2) додержання вимог, пов'язаних з охороною прав інтелектуаль­ ної власності;

3. утримування від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт;

4. вживання заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформу­вання про це замовника;

5. усунення своїми силами та за свій рахунок допущених з йо­го вини недоліків у технічній документації, які можуть спричи­нити відступи від техніко-економічних показників, передбаче них у технічному завданні замовника або в договорі;

6. негайне інформування замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу.

118