Глава 25. Договір простого товариства

учасників, що можна розглядати як певне зустрічне задоволення¹, а вклади учасників здійснюються для спільної мети². Такі вислов­лення щодо оплатності договору простого товариства більш відпо­відають його сутності, тому цей договір слід розглядати як оплатний.

Договір простого товариства вважається консенсуальним догово­ром. Права й обов'язки сторін виникають з моменту досягнення зго­ди з усіх істотних умов. Аналіз ст. 1132 ЦК України дозволяє дійти висновку, що спочатку сторони укладають договір, а потім викону­ють зобов'язання щодо передачі вкладів.

У цивільному праві існує також поділ договорів на майнові та ор­ганізаційні. Критерієм поділу вважається зміст діяльності, яку во­ни регулюють. Основною метою договору простого товариства є фор­мування об'єднання осіб для здійснення спільної діяльності, а не передача майна. Цей договір створює передумови для майбутньої діяльності і тому вважається організаційним договором.

§ 2. Елементи договору простого товариства

Предметом договору простого товариства вважається спільне ве­дення діяльності для досягнення спільної мети. Мета може бути спрямована на досягнення прибутку і передбачати заняття підпри­ємницькою діяльністю, а може бути спрямована на інші цілі і пе­редбачати будь-яку іншу «некомерціину» діяльність. У першому випадку сторони мають бути зареєстровані як суб'єкти підприєм­ницької діяльності. Головним є те, що спільна діяльність не повин­на суперечити законові.

Сторонами (учасниками) договору можуть бути юридичні та фізичні особи, держава, територіальні громади, інші суб'єкти пуб­лічного права (ст. 2 ЦК України). Але якщо метою товариства є під­приємницька діяльність, то суб'єктами товариства можуть бути ви­ключно індивідуальні підприємці або комерційні юридичні особи. У деяких випадках учасником договору може бути і некомерціина організація, якщо вона здійснює відповідно до закону підприємни­цьку діяльність для виконання статутних завдань. Отже, необхідно оцінювати цілі і завдання, які має некомерціина організація, і на­скільки відповідає цьому її підприємницька діяльність.

У законодавстві відсутні заборони щодо участі однієї особи в кількох товариствах одночасно. Це пов'язано з тим, що товариство не є юридичною особою і його фінансовий стан не регламентується

¹ Масляев А. И., Масляев И. А. Договор о совместной деятельности в советском гра- жданском праве. — М., 1988.

² Суханов Е.А. Гражданское право. — М., 1999. — С. 309.

295

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

законом, а обмежувати кількість договорів, які може укладати одна особа, — порушує принцип свободи договору.

Договори про спільну діяльність, у тому числі й договір простого товариства, мають укладатися у письмовій формі (ч. 1 ст. 1131 ЦК України).

Щодо порядку укладення і моменту вступу договору в законну си­лу слід зазначити, що спеціальних норм у ЦК України не передбаче­но і застосовуються загальні норми про укладення договорів.

Залежно від строку дії договори простого товариства поділяють­ся на строкові, безстрокові та із вказівкою мети як скасувальної умови. Від цього залежить вирішення питання про розірвання і припинення договору.