Глава 15. Договір зберігання

До спеціальних видів зберігання слід відносити зберігання речі у ломбарді (ст. 967 ЦК України), зберігання цінностей у банку (ст. 969 ЦК України), зберігання речей у камерах схову організацій, підпри­ємств транспорту (ст. 972 ЦК України), зберігання речей у гардеробі організації (ст. 973 ЦК України), зберігання речей пасажира під час його перевезення (ст. 974 ЦК України), зберігання речей у готелі (ст. 975 ЦК України), зберігання речей, що є предметом спору (ст. 976 ЦК України), зберігання автотранспортних засобів (ст. 977 ЦК України), договір охорони (ст. 978 ЦК України) та ін. Більш де­тально всі спеціальні види зберігання будуть проаналізовані в по­дальшому.

Залежно від виду речей, що передаються на зберігання, слід ви­діляти регулярне (коли зберігають речі індивідуально визначені) таіррегулярне (коли об'єктом зберігання є родові речі). При цьому, у разі іррегулярного зберігання відбувається змішування речей, пе­реданих на зберігання, з іншими речами одного роду та однієї якос­ті (ст. 941 ЦК України). Особа, яка передала речі для іррегулярного зберігання, наділяється правом спільної власності разом з іншими поклажодавцями щодо всього майна, переданого на зберігання збе-рігачеві.

Якщо за кваліфікаційний критерій брати особу зберігача, то слід виділяти професійне (коли воно здійснюється на засадах підприєм­ницької діяльності (ч. 2 ст. 936 ЦК України) танепрофесійне (коли воно здійснюється, як правило, юридичними або фізичними особа­ми, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (ч. 1 ст. 936 ЦК України) зберігання.

З даною класифікацією тісно пов'язаний поділ зберігання на безоплатне таоплатне. У науковій літературі немає єдиної точ­ки зору щодо того, який вид договору зберігання є домінуючим. Окремі автори вважають, що хоча в законі чітко й не вказана оплатність даного договору, однак системне тлумачення законо­давства дає підстави зробити висновок про оплатність договору зберігання¹.

Інші автори вважають, що оскільки в загальній нормі відсутня будь-яка вказівка на оплатність даного договору, тому говорити про презумпцію оплатності недоцільно². Даний договір може бути оплатним лише у випадках, коли це передбачено законом чи домов­леністю між сторонами.

¹ Гражданское право: Учебник / Под ред. Ю. К. Толстого, А. П. Сергеева. — СПб.: Проспект, 1997. — Ч. 2. — С. 604.

² Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации / Под ред. О. Н. Са- дикова. — М., 1966. — Ч. 2. — С. 468, 478; Брагинский М. И. Цит. праця. — С. 44.

9*3-290

131

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

Аналіз законодавства дає підстави виділити звичайне (таке, що укладається за звичайних умов, коли можливим є нормальне осмис­лення всіх умов договору) танадзвичайне (таке, що укладається за надзвичайних умов, наприклад, пожежа, повінь тощо) зберігання (ч. 2 ст. 937 ЦК України). І нарешті виділяють зберігання, щовини­кає з договору (глава 66 ЦК України), та таке, щовиникає із закону (наприклад зберігання знахідки (ч. 2 ст. 337 ЦК України), бездогля­дних домашніх тварин тощо (ч. 2 ст. 340 ЦК України). При цьому до відносин зі зберігання, що виникають із закону, застосовується положення договірного регулювання зберігання, якщо інше не пе­редбачено законом (ст. 954 ЦК України).

Сторонами (контрагентами) за даним договором єпоклажо-давець тазберігач. Поклажодавцем є особа, яка передала річ на збе­рігання. Поклажодавцем може бути фізична чи юридична особа, яка є власником речі, або інша особа, уповноважена для передання речі на зберігання. Щодо спеціальних видів зберігання можуть ви­різнятися і певні вимоги до поклажодавця. Так, у разі зберігання речей пасажира поклажодавцем може бути лише пасажир. Що сто­сується зберігача, то ним слід визнавати особу, яка зобов'язана прийняти річ на зберігання, утримувати її впродовж певного строку і повернути у цілісності та схоронності. Зберігачем також може бу­ти, як правило, право- та дієздатна фізична або юридична особа, од­нак в окремих випадках до особи — зберігача також можуть стави­тися певні умови. Наприклад, у разі встановлення обов'язку збе­рігати майно у майбутньому зберігач має бути професійним зберігачем, тобто повинен здійснювати свою діяльність на засадах підприємницької діяльності.

Предметом договору зберігання є послуга, що полягає в сукуп­ності корисних дій, спрямованих на прийняття, зберігання та по­дальше повернення зберігачем певного об'єкта.

Об'єктом зберігання, як правило, є рухома річ. При цьому вона може бути як індивідуально визначена, так і визначена родовими ознаками, наприклад, у разі зберігання речей, що є предметом спо­ру (секвестр).

Іншою істотною обставиною даного договору є строк (термін) даного договору, тобто період часу, впродовж якого (чи до досягнен­ня якого) зберігач зобов'язаний зберігати передану йому річ. При цьому договір зберігання може бутистроковим (тобто укладеним на певний визначений у договорі строк) ібезстроковим (тобто таким, що припиняється вимогою повернути майно, яке знаходиться на зберіганні).

132