Глава 7. Договір найму (оренди)

До вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується по­зовна давність в один рік.

Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача — з мо­менту припинення договору найму (ст. 786 ЦК України).

Піднайм. Наймач має право за згодою наймодавця передавати наймані речі у користування іншій особіза договором піднайму, як­що інше не встановлено договором або законом (ст. 774 ЦК України).

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму. При цьому строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Прокат — це договір, за яким наймодавець, який здійснює під­приємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобо­в'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк. Вирізнення такого виду договору пов'язане із суб'єктним складом. Як наймодавець може виступати лише суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до окремих видів речей може існувати спеціальне правове регулювання прокату. Так, згідно зі ст. 9 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 р. № 113/98 наказом Держстандарту України від 12 травня 1999 р. № 220 було затверджено «Порядок обліку тих підприємств (їх об'єднань), установ, організацій та громадян — суб'єктів підприєм­ницької діяльності, які займаються виробництвом, ремонтом, про­дажем і прокатом засобів вимірювальної техніки».

Прокат є різновидом договору найму і за своєю правовою приро­дою — договором приєднання. Договором приєднання відповідно до ст. 634 ЦК України є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бу­ти укладений лише приєднанням другої сторони до запропоновано­го договору в цілому. Тому наймач не має права запропонувати свої умови до договору. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату, але вони не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом. Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умо­вами договору, є нікчемними.

Договір прокату є публічним договором, тобто договором, в яко­му одна сторона — підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто До неї звернеться (ст. 633 ЦК України).

5 3-290

65

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

Предметом договору прокату є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб (телевізор, холо­дильник тощо).

Предмет договору прокату може використовуватися для вироб­ничих потреб, якщо це встановлено договором. Зокрема, це можуть бути вимірювальні прилади.

Оскільки договір прокату є договором приєднання і публічним договором, то плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця і є однаковою для всіх наймачів.

Договір прокату має свої особливості щодо надання прав наймачу:

1. наймач має право відмовитися від договору прокату і поверну­ти річ наймодавцеві у будь-який час. Плата за прокат речі, що спла­чена наймачем за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю (ст. 790 ЦК України);

2. наймач не має права на укладення договору піднайму і пере­важного права на купівлю речі у разі її продажу наймодавцем (пункти 1, 2 ст. 791 ЦК України);

3. на наймача не можна покладати проведення капітального та поточного ремонту речі, оскільки це є обов'язком наймодавця, як­що він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача (п. З ст. 791 ЦК України).

Договір оренди (найму) земельної ділянки

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зо­бов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (ст. 792 ЦК України).

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насаджен­нями, будівлями, спорудами, водоймами, що знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються ст. 792 ЦК України та Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 4 цього Закону об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб України, територіальних громад сіл, селищ, міст (комунальній вла­сності), держави.

При передачі в оренду земельних ділянок громадянами, які ма­ють право на земельну частку (пай) у недержавному сільськогоспо­дарському підприємстві, їх місце розташування визначається з ура­хуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування відповідно до спеціальних землевпорядних про­ектів, що затверджуються загальними зборами членів сільськогос-

66