Глава 11. Договір підряду

ником може бути лише фізична особа — громадянин, а підрядни­ком — як підрядна організація, так і громадянин, а в деяких відно­синах — громадянин-підприємець. Однак основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим зако­нодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація; працівник приймається до штату підприємства для виконання функ­цій за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; незалежно від результатів праці йому гарантується певна платня, він має пра­во на встановлені трудовим законодавством гарантії, компенсації і пільги; ризик загибелі речі працівник не несе тощо.

При цивільно-правовому договорі підряду процес організації тру­дової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату, оплачується не процес праці, а її результат, причому, як правило, після завершення робіт на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт (слід зазначити, що авансування робіт чи поетапна оплата не суперечать чинному за­конодавству і також можуть бути передбачені договором).

Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Відмінність від договору купівлі-продажу (поставки) виявляється за двома основними критеріями: по-перше, предметом договору під­ряду є виготовлення індивідуально визначеного виробу, тоді як пред­метом договору купівлі-продажу, як правило, є речі, що характери­зуються родовими ознаками; по-друге, умови договору підряду спря­мовані перш за все на визначення взаємовідносин контрагентів у процесі виконання обумовлених робіт, а головним змістом договору купівлі-продажу (поставки) є передача покупцеві предмета договору.

Характерною ознакою договору підряду є те, що роботи підрядни­ком виконуються на його власний ризик, а це означає, що він не має права вимагати винагороди у разі випадкової загибелі предмета під­ряду або неможливості завершення робіт без вини сторін (ст. 855 ЦК України). Підрядник несе ризик у разі можливих раптових призупи­нень робіт, їх випадкових погіршень або подорожчанні тощо. Так, якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові випадково загинув або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу. Однак у тому разі, коли загибель предмета підряду чи неможливість завершення роботи сталися внаслідок недоліків матеріалу, наданого замовником, або че­рез його розпорядження про спосіб виконання робіт, або сталися піс­ля настання прострочки в прийнятті замовником виконаної роботи, причому підрядником були додержані вимоги закону щодо попере-

93

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

дження замовника про недоліки матеріалів та інші суттєві обстави­ни, що загрожують міцності або придатності виконуваної роботи, і замовник не вжив відповідних заходів, підрядник зберігає право на одержання винагороди за роботу.

Зміст договору підряду. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання ін­шої роботи з переданням її результату замовникові. У тому разі, ко­ли договором передбачено виготовлення речі, підрядник після за­вершення робіт має передати права на неї замовникові.

Зміст підрядного договору визначається його істотними умова­ми, якими є предмет договору, його ціна та строки виконання робіт.

Предметом договору підряду є індивідуально визначені речі, до­говором мають бути чітко визначені їх характеристики, такі як кількість, якість, розміри, інші необхідні характеристики, як пра­вило, на розсуд замовника.

Відповідно до ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний вико­нати роботу, визначену договором підряду, зі свого матеріалу і свої­ми засобами, якщо інше не встановлено договором. При цьому під­рядник відповідає за неналежну якість наданого ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, об-тяженого правами третіх осіб. Матеріал може бути наданий і замов­ником. Так, згідно зі ст. 840 ЦК України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підряд­ник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання мате­ріалу та повернути його залишок.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відпо­відальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при на­лежному прийманні матеріалу.

Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або по­шкодження цього майна (ст. 841 ЦК України).

Відповідно до ст. 842 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку — сто-

94