Глава 37. Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок

на які встановлено гарантійні строки, — технічних паспортів чи до­кументів, що їх замінюють.

системі роздрібної торгівлі на договори купівлі-продажу не по­ширюються вимоги щодо обов'язкової письмової форми. Тому втра­та зазначених документів, неодержання їх при придбанні товару чи неможливість їх відновлення не позбавляє споживача права доводи­ти факт купівлі-продажу з допомогою свідків.

У певних видах договорів документами, що свідчать про згоду сто­рін щодо всіх умов договору, можуть визнаватися квитанції (квитан­ції-замовлення, квитанції-зобов'язання), а також інші документи¹.

У разі укладення договору між продавцем, виготовлювачем товару, виконавцем робіт (послуг) та покупцем (замовником) умови договору, що обмежують права споживача порівняно з положеннями, передба­ченими законодавством, визнаються недійсними. Якщо внаслідок за­стосування умов такого договору споживачеві завдано збитків, вони мають бути відшкодовані винною особою у повному обсязі.

§ 2. Умови відповідальності

Умови відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок недо­ліків товарів, робіт (послуг), у цілому збігаються із загальними під­ставами відповідальності за відшкодування шкоди, хоча й набува­ють у цьому виді деліктних правовідносин специфічних ознак. Так, наприклад, само по собі виробництво неякісної продукції не є під­ставою для виникнення зобов'язань з відшкодування шкоди між виробником і потенційним споживачем цієї продукції.

Протиправність полягає у: 1) передачі покупцеві (замовнику) товару (результатів роботи, послуги), який було виготовлено з пору­шенням вимог до йогоякості; 2) наданні інформації про товари, ро­боти (послуги) не в повному обсязі або неправдивоїінформації. Про­типравність дій виконавця робіт (послуг) може також виражатися у використанні речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструмен­тів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт або надання послуг, якщо такими діями було завдано шкоди життю, здоров'ю або майну потерпілого. Відповідальність у цьому разі виникає незалежно від знання виконавцем їх властивостей.

Товаром неналежної якості слід вважати такий товар, що має певні недоліки, не відповідає наданій щодо нього виготівником чи продавцем інформації, а також проданий після закінчення строку його придатності чи фальсифікований.

¹ Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», із змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 р. № 15.

379

Розділ III. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ...

Недоліком товару, роботи (послуги) вважається окрема невід­повідність товару (роботи, послуги) вимогам нормативних докумен­тів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до нього, а також інформації про товар, роботу (послугу), наданій виробни­ком (виконавцем, продавцем).

Істотним недоліком є такий недолік, що робить неможливим чи неприпустимим використання товару, роботи (послуги) відповід­но до його цільового призначення і не може бути усунутий або для його усунення потрібні великі затрати праці та часу, або він робить товар, роботу (послугу) іншим, ніж передбачено договором, або про­являється знову після його усунення.

Недоліки товарів, робіт (послуг) мають бути не будь-якими, а са­ме з недоліками такого роду, що спричиняють шкоду життю, здоро­в'ю або майну громадянина чи майну юридичної особи. Зазначені недоліки можуть мати не явний характер і проявити себе лише при використанні (споживанні) товару.

Ненадання повної та достовірної інформації щодо властивос­тей і правил користування товаром є протиправним у всіх випад­ках, коли це може бути причиною виникнення шкоди внаслідок як неправильного використання товару (результату роботи), так і у зв'язку з відсутністю у товарів тих властивостей, які мали б бути (ст. 1210 ЦК України).

Інформація про товари, роботи (послуги) повинна містити: назву товару; зазначення нормативних документів, вимогам яких мають відповідати вітчизняні товари, роботи (послуги); дані про основні властивості товарів, робіт (послуг), а щодо продуктів харчування — про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготов­лення сировини, у тому числі харчових добавок), номінальну кіль­кість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови ви­користання та застереження щодо вживання їх окремими катего­ріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин порівняно з вимогами нормативно-правових актів та нор­мативних документів і протипоказання щодо застосування, познач­ку про застосування генної інженерії під час виготовлення товарів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товарів (вико­нання робіт, надання послуг); дату виготовлення; відомості про умо­ви зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); пра­вила та умови ефективного і безпечного використання товарів, робіт (послуг); термін придатності (служби) товарів, робіт (послуг), відо­мості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки у разі невиконання цих дій; найменування та ад­ресу виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює

380