Глава 34. Відповідальність за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю ...

Зменшення розміру втраченого заробітку (доходу), який підляга­тиме відшкодуванню, можливе у разі грубої необережності потер­пілого (ч. 2 ст. 1193 ЦК України) або залежно від матеріального ста­новища потерпілого (ч. 4 ст. 1193 ЦК України). У цьому разі визна­чається відсоток вини потерпілого у заподіянні йому шкоди і загальна сума втраченого заробітку (доходу) зменшується на відпо­відний відсоток. Коли у заподіяній шкоді є умисел потерпілого, то завдана шкода взагалі не підлягає відшкодуванню (ч. 1 ст. 1193 ЦК України).

Іншою підставою зменшення розміру втраченого заробітку (дохо­ду) є випадок, коли працездатність потерпілого зросла порівняно з тією, яка була у нього на момент вирішення питання про відшкоду­вання шкоди (ст. 1204 ЦК України). Однак слід зауважити, що не може впливати на зменшення розміру втраченого заробітку (дохо­ду) розмір пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я або пен­сії, яку потерпілий одержував до цього, а також інших доходів (ч. З ст. 1195 ЦК України).

Збільшення обсягу та розміру відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я можливо за договором або законом (ч. 4 ст. 1195 ЦК України).

Чинним законодавством передбачені такі найбільш важливі ви­падки збільшення розміру обсягу та розміру відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я:

а) якщо працездатність потерпілого знизилася порівняно з тією, яка була у нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди (ст. 1203 ЦК України);

б)у разі підвищення вартості життя (ч. 1 ст. 1208 ЦК України);

в) у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати (ч. 2 ст. 1208 ЦК України) тощо. Збільшення обсягу та розміру відшко­ дування шкоди можливе на підставі рішення суду.

Певною специфікою наділене визначення втраченого заробітку (доходу), завданого внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здо­ров'я малолітньої або неповнолітньої особи. Зрозуміло, що коли каліцтво чи інше ушкодження здоров'я заподіяне малолітній особі, то про відшкодування втраченого заробітку (доходу) йтись не може, оскільки ця особа не може мати певного заробітку, їй можуть бути відшкодовані лише додаткові витрати. Після досягнення малоліт­ньою потерпілою особою чотирнадцяти років (учнем — вісімнадця­ти років) вона має право вимагати відшкодування шкоди, пов'яза­ної із втратою або зменшенням її працездатності, виходячи з роз­міру встановленої законом мінімальної заробітної плати (ч. 1 ст. 1199 ЦК України).

23 3-290

353

Глава 34. Відповідальність за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю ...

Порядок відшкодування додаткових витрат у разі втрати праце­здатності від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання встановлюється спеціальним законом¹.

Як у разі відшкодування втраченого заробітку (доходу), так і при відшкодуванні додаткових витрат розмір відшкодовуваних витрат може збільшуватись у випадках, передбачених договором та зако­ном, і зменшуватись у випадках, прямо передбачених законом. Од­нак при відшкодуванні додаткових витрат є певна специфіка. Не­зважаючи на те, що за загальним правилом вина потерпілого сут­тєво впливає на визначення розміру відшкодовуваної шкоди, — при визначенні розміру додаткових витрат, що пов'язані з заподіянням каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, вина потерпілого не вра­ховується (ч. З ст. 1193 ЦК України).

Окрім того, на відміну від втраченого заробітку (доходу), який малолітній особі не відшкодовується через його відсутність, додат­кові витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі (ч. 1 ст. 1199 ЦК України).

Крім відшкодування втраченого заробітку (доходу) та додатко­вих витрат особа, якій заподіяне каліцтво чи інше ушкодження здо­ров'я, має право вимагати відшкодування їй моральної шкоди (ст. 1168 ЦК України), яке можливе на загальних підставах, пе­редбачених чинним законодавством. Моральна шкода відшкодову­ється незалежно від вини органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, якщо шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоро­в'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної не­безпеки (ст. 1167 ЦК України).