Глава 37. Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок

Якщо день доставки, установки (підключення) чи складання то­вару, а також передачі нерухомого майна встановити неможливо або якщо майно перебувало у споживача до укладання договору купівлі-продажу, — гарантійні терміни обчислюються від дня укла­дання договору купівлі-продажу.

Державою створено більш суворі умови дотримання прав грома­дян і юридичних осіб у разі завдання їм позадоговірної шкоди як споживачам у порівнянні з тими обов'язками, які можуть виникати у продавця, виготовлювача товару, виконавців робіт (послуг) у зв'язку з договором. Тому слід звернути особливу увагу на те, що правові наслідки порушення прав, які виникають через порушення договірних умов і з позадоговірних відносин, є різними. Так, напри­клад, у разі порушення умов договору купівлі-продажу і в зв'язку з продажем неякісних товарів, робіт (послуг), на які гарантійні тер­міни не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю (ви­робнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки були вияв­лені протягом шести місяців, а щодо нерухомого майна — не піз­ніше трьох років від дня передачі їх споживачеві.

Водночас, якщо зобов'язання виникли у зв'язку з позадоговір­ним заподіянням шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, ро­біт (послуг), якщо не встановлено строків придатності товару, робо­ти (послуги), особа може звертатися з позовом про відшкодування шкоди протягом десяти років від дня виготовлення товару, вико­нання роботи (надання послуги) (ст. 1211 ЦК України).

Причинно-наслідковий зв'язок може визнаватися значимим та­кож у разі, коли встановлено його існування і поза межами строку служби (придатності) товару (або його частини), робіт (послуг), але особу не було попереджено про необхідні дії після спливу строку придатності і про можливі наслідки у разі невиконання цих дій, а також про особливості обов'язкових умов користування ним та можливі наслідки невиконання таких умов.

Специфіка суб'єктивної сторони делікту, що розглядається, полягає у тому, що шкода відшкодовується незалежно від вини про­давця (виготовлювача) товару або виконавця послуг (робіт). Саме тому питання про те, чи знав або повинен був знати заподіювач збитків про недоліки товарів, робіт (послуг), не має правового зна­чення (ст. 1209 ЦК України).

Продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) звільняється від відповідальності лише у двох випадках:

1) у разі виникнення шкоди внаслідок дії непереборної сили. Як­що шкода заподіяна хоч і недоліками товару, роботи (послуги), але від впливом непереборної сили, відповідальність не наступає (ст. 1209 ЦК України);

383

Розділ III. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ...

2) у разі порушення потерпілим встановлених правил користу­вання (споживання), зберігання або транспортування товарів, ре­зультатів робіт (послуг). Покупець (замовник, споживач) має додер­жуватися як звичайних правил користування та схову, так і спе­ціальних правил, що є характерними лише для користування, зберігання, транспортування даного конкретного товару (результа­ту роботи). Про спеціальні правила користування, зберігання, транспортування покупець (споживач, замовник) має бути проін­формований окремо. Наявність вказаних підстав для звільнення від відповідальності за заподіяну шкоду має бути доказана продавцем (виготовлювачем) товару або виконавцем робіт (послуг).

Виконавець робіт (послуг) не може бути звільнений від відпо­відальності з тих підстав, що рівень його наукових знань не дав йому змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання роботи або надання послуг.

Водночас, якщо замовник, незважаючи на своєчасне й обґрунто­ване попередження з боку виконавця про особливі властивості речі (матеріалу), що можуть спричинити негативні наслідки її застосу­вання, не змінив своїх вказівок про спосіб виконання роботи (послу­ги) або не усунув обставин, що загрожували якості її виконання, це може розглядатися як підстава для звільнення виконавця від відпо­відальності.