Глава 40. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави

яка завдала шкоди (ст. 1193 ЦК України). Певні обмеження щодо можливості фактичного відшкодування моральної шкоди виника­нь у разі, якщо особа, яка завдала шкоди, померла.

У цьому разі моральна шкода, що була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

За позовом спадкоємця суд може зменшити розмір моральної шкоди, якщо вона є непомірно великою порівняно з вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину ст. 1231 ЦК України).

У разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірними діями :кількох осіб розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожного із заподіювачів. На осіб, які заподіяли мо­ральну шкоду спільно (взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдиним наміром), покладається солідарна відповідальність за її відшкодування¹.

Рекомендована література:

Стефанчук Р. О. Захист честі, гідності та репутації в цивільному праві.

— К., 2001. — 306 с

Малеин Н. С. О моральном вреде //Советское государство и право. —

1993. — № 3. — С. 32-39.

Палиюк В. П. Моральный (неимущественный) вред. — К.: Право, 1999.

— 9.Я9. г.

Глава 40

Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок ін­шої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпід­ставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій во­но було набуте, згодом відпала (ст. 1212 ЦК України). Ці зобов'я­зання визначають ще як зобов'язання з безпідставного збагачення.

Термін «безпідставне збагачення» має давню історію — він запо­чаткований у давньоримські часи. Зобов'язання із безпідставного збагачення — це один із видів позадоговірних зобов'язань, до кате­горії яких належать повернення помилково виплаченого боргу, яко-

_______________________

Гущин Д. И. Юридическая ответственность за моральный вред. — СПб.: Юрид. центи Шесс. 2002.

395

Розділ НІ. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ...

го насправді не було, отримання коштів за оренду чужого майна тощо. У всіх цих випадках отримувач майна або грошей не міг запе­речувати проти вилучення у нього матеріальних цінностей, оскіль­ки не мав підстав для його отримання.

Особа, яка набула майно (набувач) за рахунок іншої особи (потер­пілого) без достатньої підстави, встановленої законом, іншими нор­мативно-правовими актами або правочином, зобов'язана повернути безпідставно набуте збережене майно цій особі, а остання має право вимагати від зобов'язаної особи виконання цього обов'язку. Такий обов'язок виникає і в тих випадках, коли підстава, за якою майно набуте, відпала згодом. Причому не має значення, чи обов'язок на­стає внаслідок відповідної поведінки набувача, самого потерпілого, третіх осіб, чи внаслідок події.

У цивільних законах більшості країн проблемі регулювання проблем із безпідставного збагачення присвячений окремий розділ. Таким чином врегульовані питання безпідставного збагачення у за­конодавстві Франції, Німеччини, Швейцарії, Австрії тощо.

Так, параграф 812 (1) Німецького цивільного уложення викладе­ний таким чином: «Якщо одна особа отримує що-небудь завдяки діям іншої особи чи за її рахунок або без законних на те підстав, вона зобо­в'язана повернути це іншій особі. Такий обов'язок виникає й у разі на­ступного відпадіння правової підстави або якщо дії, спрямовані на ви­конання правочину, не досягають мети, заради якої вона укладалась».

А згідно зі ст. 62 швейцарського Закону про зобов'язальне право «особа, яка незаконним чином збагачується за рахунок майна іншої особи, зобов'язана повернути отримане збагачення. Цей обов'язок виникає, в першу чергу, у тих випадках, коли особа отримує певну суму грошей безоплатно без законних на те підстав або на підставі, яка не набула ще юридичної сили або відпала пізніше».

У німецькому законі розрізняється незаконне збагачення внас­лідок «дій іншої особи» або «якимось іншим чином». До першої групи належать позови, що виникають внаслідок дій самого позива­ча. Суть його дій полягає у тому, що вони здійснювалися добровіль­но, але без законних на те підстав. Так, позивач передав гроші, здійснив передачу права власності, надав послуги за умови, що це зменшить витрати їх отримувача, які він поніс би у протилежному випадку. Визначення, чи підпадає конкретний випадок під дію да­них норм, залежить від того, як саме здійснювалася передача май­на — законним шляхом чи внаслідок дій без законних на те підстав. Так, платіж у 1 000 марок буде здійснений «на законній підставі», якщо покупець сплачує ціну продавцеві, майбутній тесть передає майбутньому зятеві грошову суму в перспективі майбутнього весіл­ля. Але якщо договір купівлі-продажу укладений з порушенням за-

396