Глава 1. Договір купівлі-продажу

і не може бути визначена виходячи з його умов, — за ціною, що ви­значається відповідно до ст. 632 ЦК України, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного зако­нодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійс­нення платежу. Платіж може бути проведений готівкою або у безго­тівковому порядку через банк.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визнача­ється за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. У разі, коли договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначе­но способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідно­шення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

У разі, якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи зі співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановле­ний договором, — на день, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України.

Продаж майна провадиться за цінами, що визначаються сторона­ми, якщо інше не передбачено законодавчими актами. Закон Украї­ни «Про ціни і ціноутворення»¹ визначає основні принципи встано­влення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки. Цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності. Забез­печення державної політики цін здійснює Кабінет Міністрів Украї­ни, що визначає перелік продукції, товарів і послуг, на які встанов­люються державні фіксовані та регульовані ціни, що затверджують­ся відповідними органами державного управління; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлен­ня і застосування цін, а також — контролю за цінами.

Є три види цін: вільні, державні фіксовані та регульовані. Дер­жавні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ре­сурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне ста­новище на ринку. Державні фіксовані та регульовані ціни встанов­люються державними органами України.

¹ ВВР. — 1990. — № 52. — Ст. 650.

2 3-290

17

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

Вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки внаслідок порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядко­ваності підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунто­вано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій у банківських установах за рішенням су­ду (господарського суду).

Підприємства, організації та інші юридичні або фізичні особи мають право оскаржити в господарському суді порушення цін з бо­ку державних органів, підприємств, організацій, кооперативів та інших юридичних або фізичних осіб і вимагати відшкодування за­вданих їм збитків у випадках реалізації товарів та послуг з пору­шенням вимог чинного законодавства.

Форма договору купівлі-продажу

Договір купівлі-продажу, як і будь-яка інша цивільно-правова угода, укладається відповідно до загальних вимог ЦК України, тобто в усній чи письмовій формі.

Стаття 657 ЦК України встановлює обов'язкову нотаріальну форму договору купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного май­нового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого неру­хомого майна. Крім того, такі угоди підлягають обов'язковій дер­жавній реєстрації.

З прийняттям Верховною Радою України «Концепції розвитку житлово-комунального господарства в Україні»¹та Кабінетом Міністрів України постанови «Про Концепцію розвитку житлово-комунального господарства в Україні» від 27 лютого 1995 р. № 150 була впроваджена державна система реєстрації, обліку та оцінки вартості житлових будинків, квартир, споруд тощо.

На сьогодні діє Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерс­тва юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5².

Державну реєстрацію таких об'єктів здійснюють державні кому­нальні підприємства — бюро технічної інвентаризації (БТІ) місце­вих органів державної виконавчої влади на підставі відповідних правовстановлюючих документів за рахунок коштів власників не­рухомого майна. Положенням затверджений перелік правовстанов­люючих документів, на підставі яких проводиться державна реєст­рація будинків (квартир), що перебувають у власності юридичних

¹ ВВР. — 1995. — № 27. — Ст. 200.

² Офіційний вісник України. — 2002. — № 8. — Ст. 383.

18