Глава 34. Відповідальність за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю ...

здоров'я, що підлягає відшкодуванню, визначається з річного дохо­ду, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо ці особи отримували дохід менш як дванадцять місяців, розмір їхнього втраченого доходу визначається співвідно­шенням сукупної суми доходу та відповідної кількості місяців (час­тини 1, 4 ст. 1198 ЦК України).

Що стосується сукупного заробітку (доходу), то до нього вклю­чаються всі види оплати праці за трудовим договором за місцем ос­новної роботи і за сумісництвом, з яких сплачується податок на до­ходи громадян у сумах, нарахованих до вирахування податку. Не включаються до заробітку (доходу) одноразові виплати, компенса­ція за невикористану відпустку, вихідна допомога, допомога при ва­гітності та пологах тощо (ч. З ст. 1197 ЦК України).

Щодо фізичної особи — підприємця та фізичної особи, яка само­стійно забезпечує себе роботою, то розмір їх сукупного доходу об­числюється на підставі даних органу державної податкової служби у сумах, нарахованих до вирахування податків (частини 2, 3, 4 ст. 1198 ЦК України).

Законодавець, крім можливості визначити та відшкодувати ре­альний втрачений середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого, встановлює також можливість вимагати відшкодувати і той заро­біток (дохід), який він міг би отримувати в майбутньому. Якщо за­робіток (дохід) потерпілого до його каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я змінився, що поліпшило його матеріальне становище (під­вищення заробітної плати за посадою, переведення на вищеоплачу­вану роботу, прийняття на роботу після закінчення освіти), то при визначенні середньомісячного заробітку (доходу) враховується ли­ше заробіток (дохід), який він одержав або мав одержати після від­повідної зміни (ч. 4 ст. 1197 ЦК України).

Однак у разі, якщо потерпілий на момент завдання йому шкоди не працював, його середньомісячний заробіток (дохід) обчислюєть­ся, за його бажанням, виходячи з його заробітку до звільнення або звичайного розміру заробітної плати працівника його кваліфікації у цій місцевості (ч. З ст. 1197 ЦК України). При цьому загальний роз­мір відшкодування для даної категорії осіб визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (ч. 2 ст. 1195 ЦК України).

Інший чинник, що впливає на розмір втраченого заробітку (дохо­ду), — це ступінь втрати професійної працездатності, а за її від­сутності —ступінь загальної працездатності. При цьому слід за­уважити, що втрата працездатності може бути тимчасова або стійка (тривала).

Щодо тимчасової втрати працездатності, то вона має посвідчува-тися листком тимчасової непрацездатності (лікарняним листком),

351

Розділ III. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ...

що видається відповідним лікувальним закладом. Умови та поря­док відшкодування такої шкоди встановлюються спеціальним зако­ном¹.

Стійка (тривала) втрата працездатності встановлюється медико-соціальними експертними комісіями Міністерства охорони здоров'я України (далі — МСЕК)².

На підставі проведеної цими органами медико-соціальної експер­тизи встановлюється ступінь втрати професійної працездатності особи, і лише у разі, коли втрати професійної працездатності немає, відповідні комісії встановлюють ступінь втрати загальної праце­здатності, наприклад, коли програміст втратив ногу, то ступінь втрати ним професійної працездатності нульовий, і тому слід визна­чати ступінь втрати загальної працездатності, який у цьому випад­ку заподіяння каліцтва буде доволі високим. Ступінь втрати праце­здатності встановлюється у відсотках на підставі висновку МСЕК. Порядок відшкодування шкоди у разі втрати працездатності від не­щасного випадку на виробництві чи професійного захворювання встановлюється спеціальним законом³.

Для загального обрахування розміру втраченого заробітку (дохо­ду) слід визначити середньомісячний заробіток (дохід) фізичної осо­би та співвіднести його зі ступенем професійної втрати, а у разі її відсутності — загальної працездатності. Наприклад, коли за трудо­вим договором особа отримувала впродовж останніх трьох місяців відповідно 720, 750 та 780 гривень і після цього їй було завдане ка­ліцтво, що спричинило втрату професійної працездатності на 75 відсотків, то обрахувати розмір втраченого фізичною особою за­робітку (доходу) слід таким чином:

(720+750+780) : 3 х 75% =562 грн. 50 коп. щомісяця.

Однак визначена втрата заробітку (доходу) не є сталою величи­ною. Вона залежно від різних факторів може змінюватись як у сто­рону зменшення, так і в сторону збільшення.

¹ Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'яз­ ку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 р. // ВВР. — 2001. — № 14. — Ст. 71.

² Діяльність МСЕК та порядок проведення експертиз регламентується на сьогодні постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності» від 4 квітня 1994 р. № 221 та Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 р. № 83.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від не­щасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р. // ВВР. — 1999. — № 46-47. — Ст. 403.

352