Глава 35. Відповідальність за шкоду, заподіяну малолітніми ...

діяльність. У цьому разі слід вирізняти два випадки: 1) коли припи­нення юридичної особи відбувається через реорганізацію; 2) коли припинення юридичної особи відбувається через ліквідацію.

У разі припинення юридичної особи, зобов'язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смер­тю, і встановлення її правонаступників, які стають зобов'язаними суб'єктами за всіма видами вимог, виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників (ст. 1205 ЦК України).

У разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, які мають право на отримання такого відшкодування внаслідок смерті годувальника, мають бути капіталізовані (тобто узагальнені в єдину суму за весь прогнозований строк виплат) для виплати їх потерпілому або зазначеним особам.

У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов'язок щодо їх ка­піталізації і сплати покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого (ч. 2 ст. 1205 ЦК України).

Рекомендована література:

Гавзе Ф. И. Возмещение ущерба, причиненного здоровью работника. —

Минск: БГУ, 1977.

Маїїданик Л. А., Сергеева Н. Ю. Материальная ответственность за пов-

реждение здоровья. — М.: Юрид. лит., 1968.

МалеинН. С. Возмещение вреда, причиненного личности. — М., 1965.

Шиминова М. Я. Возмещение вреда, причиненного здоровью. —

М., 1972.

Ярошенко К. Б. Жизнь и здоровье под охраной закона. —М., 1990.

Глава 35

Відповідальність за шкоду, заподіяну малолітніми,

неповнолітніми, недієздатними, обмежено дієздатними

та адієздатними особами

За загальним правилом деліктна відповідальність покладається на осіб, які є повністю дієздатними (здатними своїми діями набува­ти та реалізовувати свої права та створювати для себе і виконувати цивільні обов'язки), а основне — деліктоздатними (здатними відпо­відати за свої дії).

Критерієм цієї диференціації є наявність в особи достатнього рів­ня психічного розвитку та життєвого досвіду для того, щоб адекват­но оцінювати значення своїх дій та керувати ними.

359

Розділ НІ. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ...

Однак доволі часто виникають ситуації, коли шкода завдається особами, які залежно від різних обставин не можуть у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. І тому в цьому разі варто звернутися до деліктних зобов'язань із так званим дефектним суб'єктним складом.

До цих видів деліктів належать:

1. відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою;

2. відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою;

3. відшкодування шкоди, завданої недієздатною особою;

4. відшкодування шкоди, завданої обмежено дієздатною особою;

5. відшкодування шкоди, завданої особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (адієздатною особою).

§ 1. Відшкодування шкоди, заподіяної малолітньою особою

Згідно з чинним законодавством малолітніми визнаються фізич­ні особи, які не досягли віку 14 років (ст. 31 ЦК України). Ці особи, незважаючи на те, що наділені частковою цивільною дієздатністю, визнаються повністю неделіктоздатними, однак шкода, завдана ни­ми, підлягає відшкодуванню.

Так, відповідальність за шкоду, завдану малолітніми особами, покладається на їхніх батьків (усиновлювачів) абоопікунів чиін­ших фізичних осіб, які на правових підставах здійснюють вихован­ня малолітньої особи (ч. 1 ст. 1178 ЦК України).

Аналогічний порядок поширюється і на заклади, які за законом здійснюють щодо малолітніх осіб функції опікуна (ч. З ст. 1178 ЦК України). При цьому відповідальність даних осіб базується на за­гальних умовах відповідальності із заподіяння шкоди.

Крім цього, законодавець встановлює відповідальність навчаль­ного закладу, закладу охорони здоров'я чи іншого закладу, що зобо­в'язаний здійснювати нагляд за малолітньою особою, а також осо­би, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору (ч. 2 ст. 1178 ЦК України), за шкоду, завдану малолітньою особою під час перебування під наглядом цих закладів чи осіб, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Протиправність діяння буде полягати у тому, що ці особи не­належно виконували покладений на них згідно із законом чи дого­вором обов'язок здійснювати виховання та (чи) нагляд за малоліт­нім.

Так, батьки (усиновлювачі) або опікуни чи інші фізичні особи, які на правових підставах здійснюють виховання малолітньої осо­би, а також заклади, що здійснюють щодо малолітнього функцію

360