Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
навч.матеріали ОЦП / підручники ЦП / цивильне право Академ курс Ч.2 .doc
Скачиваний:
66
Добавлен:
26.03.2015
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Глава 7. Договір найму (оренди)

  1. передання та повернення будівлі або іншої капітальної спору­ди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (ак­том), який підписується сторонами договору і з цього моменту почи­нається чи припиняється обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором (ст. 795 ЦК України);

  2. одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної спору­ди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування зе­мельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право корис­тування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму (ст. 796 ЦК України).

Найм (оренда) транспортного засобу

Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транс­портні засоби тощо.

Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Такий договір називається договором фрахтування.

Порядок передачі в найм окремих транспортних засобів регулю­ється статтями 798-805 ЦК України. Крім того, особливості фрах­тування встановлюються окремими законодавчими актами. Так, Кодекс торговельного мореплавання регулює порядок фрахтування морських суден (розділ 6).

Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а коли учасником такого договору є фізична особа — підля­гає нотаріальному посвідченню (ст. 799 ЦК України).

Наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу і зобов'язаний підтримувати його у належному технічному стані, а також відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засо­бу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. Умова страху­вання наймодавцем транспортного засобу є обов'язковою.

Відповідно до ст. 805 ЦК України управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем, провадяться його екіпажем, який не припиняє трудових відносин з наймодавцем.

Екіпаж транспортного засобу зобов'язаний відмовитися від вико­нання розпоряджень наймача, якщо вони суперечать умовам дого­вору найму, умовам використання транспортного засобу, а також

69

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

якщо вони можуть бути небезпечними для екіпажу, транспортного засобу, прав інших осіб.

Законом можуть встановлюватися також інші особливості дого­вору найму транспортного засобу з екіпажем. Зокрема, це стосуєть­ся оренди повітряних та морських суден.

Рекомендована література:

Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності. — К., 2001.

Иоффе О. С. Обязательственное право. — М., 1975.

Зобов'язальне право. Теорія і практика: Навчальний посібник / За ред.

0. В. Дзери. — К., 1998.

Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга вторая:

Договорьі о передаче имущества. — М., 2000.

Глава 8 Договір лізингу

§ 1. Поняття договору лізингу

Договір лізингу є видом договору оренди (власне і сама назва до­говору в перекладі з англійської (Іеазе) означає оренду), і до нього застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуван­ням особливостей, встановлених відповідними статтями ЦК Украї­ни та законом.

Основні відмінності, за якими відмежовують договір лізингу від ін­ших видів орендних договорів, більшість науковців вбачає в можливій наявності третьої сторони договору — постачальника майна, що нада­ється в лізинг, та специфічному характері предмета договору, яким можуть бути лише основні фонди виробничого призначення.

Згідно з ЦК України (ст. 806) договір лізингу — це договір, за яким одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується пере­дати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (поста­чальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специ­фікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановле­ну плату (лізингові платежі).

Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначе­на індивідуальними ознаками, віднесена законодавством до основ­них фондів. При цьому земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом, не можуть бути предметом

70

Соседние файлы в папке підручники ЦП