Глава 37. Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок недоліків...

його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Щодо товарів, робіт (послуг), які підлягають обов'язковій серти­фікації, споживачеві має надаватись інформація про їх сертифіка­цію. Щодо товарів, робіт (послуг), які за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров'я споживача та його майна, вироб­ник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома спожи­вача інформацію про такі товари, роботи (послуги) і можливі на­слідки їх впливу (ст. 18 Закону України «Про захист прав спожива­чів»).

Надання недостовірної інформації про товар, роботу (послугу) може бути наслідком недобросовісної реклами. Відсутністю необхід­ної інформації про товар, роботу (послугу) може вважатися: 1) не­своєчасне надання потрібної достовірної інформації про товар, робо­ти (послуги); 2) надання такої інформації у недоступній формі, яка не забезпечує можливість компетентного вибору; 3) надання інфор­мації у технічній документації; 4) надання інформації іноземною мовою без перекладу тощо.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», у справах за позовами про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або не­повної інформації про товар, роботу (послугу) чи недобросовісної його реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів, робіт (послуг).

Шкода як умова відповідальності певної специфіки у правовід­носинах, що розглядаються, не має. Вона може полягати у пошко­дженні, знищенні майна потерпілого, у витратах на відновлення здоров'я, втраті заробітку (доходу) у зв'язку зі зниженням (втра­тою) працездатності тощо. Майнова шкода відшкодовується у пов­ному обсязі, за винятком тих випадків, коли законодавством не пе­редбачено більш високої міри відповідальності.

Обґрунтування розміру шкоди, що належить до відшкодування, є обов'язком потерпілого. При визначенні розміру збитків, заподія­них втратою, пошкодженням майна, слід виходити з його роздріб­ної ціни у торговельних організаціях даної місцевості (з урахуван­ням зносу) або з оцінки, зробленої самим споживачем чи погодже­ної сторонами при укладенні договору.

Відсоток зносу втраченого або приведеного у непридатність пред­мета договору встановлюється виходячи з періоду, на який розрахо­вана його нормальна експлуатація, часу, протягом якого він фак­тично використовувався, та інших доказів щодо його якості. При

381

Розділ III. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ...

необхідності для визначення вартості втраченого, пошкодженого майна призначається експертиза.

Якщо майнові збитки виникли у потерпілого внаслідок порушен­ня його особистих немайнових благ (життя, здоров'я), може стави­тися питання про відшкодування моральної шкоди.

Іншою умовою відповідальності є наявність юридично значимого причинно-наслідкового зв'язку, доказ існування якого є обов'яз­ком потерпілого. Слід звернути увагу, що наявність причинно-нас­лідкового зв'язку є юридично значимою лише у тому разі, якщо шкода виникла внаслідок користування (вживання) придбаного то­вару, робіт (послуг) протягом встановлених строків придатності то­вару, роботи (послуги), а якщо вони не встановлені, — протягом де­сяти років від дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги) (ст. 1211 ЦК України).

Термінами придатності вважаються терміни служби товарів, тобто встановлений виготовлювачем товару або виконавцем робіт (послуг) час, протягом якого органолептичні, фізико-хімічні, меди-ко-біологічні та інші показники товару в разі дотримання відповід­них умов зберігання мають зберігати свої споживчі властивості. Найчастіше терміни придатності визначаються у рамках гарантій­них термінів.

Гарантійний термін має зазначатися у паспорті на товар, роботу (послугу) або на його етикетці чи в будь-якому іншому документі, що додається до товару, роботи (послуги).

Для лікарських засобів, харчових продуктів, виробів побутової хімії, парфумерно-косметичних та інших товарів, споживчі власти­вості яких можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна і навколишнього природного середовища, встановлюється термін придатності, що зазначається на етикетках, упаковці, у супровідній документації або в інших документах, що додаються до товарів при продажу, маркуванням чи іншим спосо­бом (у доступній наочній формі), прийнятими для окремих видів то­варів, робіт (послуг) або в окремих сферах обслуговування.

Термін придатності обчислюється від дати виготовлення, яка та­кож має бути вказана на етикетці або в інших документах, і визнача­ється або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання.

При продажу товарів за зразками поштою, а також у разі, коли час укладання договору купівлі-продажу і час передачі товару спо­живачеві не збігаються, гарантійні терміни обчислюються від дня доставки товару споживачеві, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення) чи складання, — від дня їх здійснення.

382