Глава 39. Відшкодування моральної шкоди

терпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, глибини фізичних та душевних страждань; погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реаліза­ції; ступеня вини особи, яка заподіяла моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування; ступеня зниження престижу, діло­вої репутації, а також зусиль, необхідних для відновлення по­переднього стану. Враховуються також добровільне — за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації, а також інші обставини, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування вра­ховуються вимоги розумності і справедливості (ст. 23 ЦК України).

Одними і тими самими діями може бути заподіяно як майнової, так і немайнової шкоди. Вирішення питання про відшкодування моральної шкоди, а також щодо розміру моральної шкоди не залеж­ить від наявності майнової шкоди і чи була вона фактично відшко­дована та в якому розмірі, а має ґрунтуватися на характері й обсязі моральних і фізичних страждань, заподіяних особі у кожному кон­кретному випадку (ст. 23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб, у якому виражається майновий характер відповідаль­ності. Відшкодування немайнової шкоди у вигляді певних мате­ріальних цінностей (гроші або майно) можна вважати прикладом перетворення немайнової шкоди в майнову.

При заподіянні особі моральної шкоди обов'язок щодо її відшко­дування покладається на винних осіб одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 23 ЦК України). У разі від­шкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушко­дженням здоров'я або смертю фізичної особи, шкода може бути від­шкодована одноразово або здійсненням щомісячних платежів (ст. 1168 ЦК України). Коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів грома­дян, за основу в розрахунках береться розмір мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

За час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом розмір відшкодування моральної шкоди має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом. Відшкодування моральної шкоди у цих ви­падках провадиться за рахунок коштів державного бюджету, неза­лежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слід­ства, прокуратури і суду.

Слід зауважити, що специфіка застосування певних норм зако­нодавства про компенсацію моральної шкоди може міститися у спеціальних

25 3-290

393

законах. Наприклад у справах про спростування відомостей , поширених через засоби масової інформації (у пресі , по радіо телебаченню ), як відповідачі до участі притягуються автор , орган засобу масової інформації

, що їх поширив , а в передбачених законом випадках - відповідна службова особа цього органу , які несуть обов’язок щодо відшкодування заподіяної моральної шкоди , відповідно до ступеня вини кожного з них . Якщо позивач не бажає притягати когось із них до відповідальності, на решту заподіювачів моральної шкоди покладається обов’язок щодо відшкодування тої її частини яка відповідає ступеню її вини . У разі коли орган масової інформації не називає автора , суд виходить з того , що вину за поширення зазначених відомостей цей орган взяв на себе .

На відповідача може бути покладено обов’язок щодо відшкодування заподіяної моральної шкоди не лише тоді , коли суд задовольнив вимоги позивача про спростування поширених відомостей , але і тоді коли відповідач спростував їх добровільно..

На органи масової інформації , їх працівників і автора не може бути покладено обов’язок щодо відшкодування моральної шкоди за публікацію чи поширення відомостей , що не відповідають дійсності , якщо вони містилися в офіційних повідомленнях чи були одержані від інформаційних агентств чи прес-служб державних органів та органів обєднань громадян або є дослівним відтворенням матеріалів опублікованих іншими засобами масової інформації (з посиланням на нього ) офіційних виступів посадових осіб державних органів , виступів народних депутатів , або містилися в авторських виступах , що передаються в ефір без попереднього запису . Критична оцінка певних фактів , недоліків , що мали місце , критичні рецензії ,що торкаються не особи автора, а створених ним образів , не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Однак, якщо при цьому допускаються образа чи порушення ін ших захищених законом прав особи (розголошення без її згоди кон фіденційної інформації, втручання у приватне життя тощо), то ц може спричинити відшкодування моральної шкоди¹.

Чинниками, що можуть впливати на обсяг відшкодування, а та кож на можливість відшкодування моральної шкоди взагалі, мо жуть бути за загальним правилом, що діє для позадоговірних зобо­в'язань, вина потерпілого, а також матеріальне становище особи,

-___________________________

1 Відповідно до ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», ст. 48 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Та­кож див. постанову Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. № 7 ♦Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і діло­вої репутації громадян та організацій» (із змінами, внесеними постановами Пле­нуму від 4 червня 1993 р. № 3, від 31 березня 1995 р. № 4, від 25 грудня 1996 р. № 14 та від 3 грудня 1997 р. № 12).

394