Глава 26. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу

му, хто досягне такого результату. Часто трапляються у засобах ма­сової інформації оголошення такого характеру:

«Загублені 23 грудня 2002 р. документи фірми (оригінали свідо­цтва про держреєстрацію, статут, установчий договір) прохання по­вернути за адресою... (повідомити за тел... .). Винагорода гаранту­ється».

Або:

«25 жовтня 2002 р. біля кінотеатру «Аврора», що знаходиться на бульварі Перова, в автомобілі ВАЗ-2101 залишена відеокамера. Прохання до водія — повернути за винагороду».

Подібні звернення є не що інше як публічне обіцяння винагороди.

Відповідно до статей 1144, 1148 ЦК України особа має право пуб­лічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо). У разі виконання завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобо­в'язана виплатити її.

Однак не будь-яке навіть зроблене публічно обіцяння винагороди має юридичне значення і породжує передбачене ст. 1144 ЦК Украї­ни виникнення зобов'язання. Щоб обіцяння винагороди було юри­дично обов'язковим, воно має відповідати певним умовам, а саме:

1. Обіцянка винагороди має бути публічною. Обіцянка винагоро­ди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб.

2. Обіцянка винагороди має бути майнового характеру, тобто ма­ти грошове або інше вартісне вираження і вказівку щодо форми та розміру винагороди.

3. У сповіщенні публічної обіцянки винагороди має бути вказа­ний кінцевий результат (визначене завдання, строк та місце його виконання), який має бути досягнутий як умова отримання винаго­роди. Винагорода має бути обіцяна невизначеному колу осіб за пра­вомірні дії.

Обіцяння винагороди, розрахованої на досягнення відповідного результату однією конкретною особою, не породжує зобов'язання, передбаченого ст. 1144 ЦК України, через відсутність публічності обіцяння винагороди.

4. Обіцяння винагороди має надати можливість визначити, ким вона обіцяна.

Отже, оголошення про зацікавленість у здійсненні певних дій і обіцянка винагороди є передумовою виникнення правовідношення. Зобов'язання для особи, яка публічно пообіцяла винагороду, вини­кає не з моменту такої заяви, а лише за умови досягнення третіми

301

Розділ II. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ З ОДНОСТОРОННІХ ДІЙ

особами бажаного результату. І лише після того як особа, яка відгу- 1 кнулася на публічне оголошення, здійснить передбачені в ньому дії, І у неї виникне право вимоги з приводу обіцяної винагороди щодо 1 особи, яка закликала до таких дій. Відповідно той, хто відгукнувся, щ виступає яккредитор, а той, хто закликав, — якборжник. Саме за таких умов і виникає відповідне зобов'язання, виявляється кон­кретний склад його учасників, реалізуються права й обов'язки.

§ 2. Підстави виникнення зобов'язань із публічної обіцянки винагороди

Підставою виникнення зобов'язання, передбаченого ст. 1144 ЦК * України, є юридичний склад, що має два елементи — дві односто­ронні угоди: публічну обіцянку винагороди і відзив на неї у вигляді досягнення обумовленого результату. Визначальним серед цих фак­торів є публічне обіцяння винагороди, що визначає не лише зміст, а й назву цього зобов'язання. Ці два елементи мають зустрічний хара- ^;, ктер і повинні відповідати один одному, однак їх здійснення не означає укладення договору.

Обіцяння винагороди не може вважатися офертою, оскільки є умовним і адресоване не конкретній особі, а до всіх і кожного. До­сягнення результату, обумовленого публічною обіцянкою нагороди, не є акцептом, тому що такий результат, по-перше, може бути дося­гнутий невизначеним колом осіб, по-друге, при одночасному його досягненні кількома особами кожна з них може розраховувати на відповідну частину винагороди.

Завдання, за виконання якого була обіцяна винагорода і яке на­лежить виконати, може стосуватися разової дії або необмеженої ; кількості дій одного виду, що можуть вчинятися різними особами.

Строк дії обіцянки може бути визначений безпосередньо в об'яві. Якщо строк (термін) виконання завдання не встановлений, воно вважається чинним протягом розумного часу відповідно до змісту завдання (ст. 1146 ЦК України).

Відповідно до ст. 1147 ЦК України особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право змінити завдання та умови надання винаго­роди. У такому разі особа, яка приступила до виконання завдання, І має право вимагати відшкодування збитків, завданих їй у зв'язкузі І зміною завдання. Якщо у зв'язку зі зміною умов надання винагоро-щ ди виконання завдання втратило інтерес для особи, яка приступилаа до його виконання до зміни умов, ця особа має право на відшкоду- Ц вання понесених нею витрат.

Правові наслідки виконання завдання. У разі виконанняі завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла Я винагороду (нагороду), зобов'язана виплатити її.

302 1