Глава 36. Відповідальність за шкоду ...

Незважаючи на те, що у разі завдання шкоди джерелом підвище­ної небезпеки існує підвищена деліктна відповідальність, її не слід вважати абсолютною, оскільки законодавцем вводяться обставини, за яких титульний володілець звільняється від відшкодування цієї шкоди. До таких обставин належать непереборна сила та умисел по­терпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України).

Що стосується непереборної сили, поняття якої було розкрито вище, то її дія (вплив) має бути спрямована саме на джерело підви­щеної небезпеки, внаслідок чого воно стає неконтрольованим та по­тенційно шкідливим, наприклад, у разі сильного буревію було під­нято у повітря автомобіль, який, впавши на будівлю, завдав значної шкоди.Умисел потерпілого має юридичне значення лише у разі, коли особа свідомо бажає та діє з метою завдання їй шкоди. Проте у разі непереборної сили й у разі умислу потерпілого на титульного володільця покладається тягар доказування наявності цих обста­вин. Проте не слід забувати, що до обставин, які звільняють титуль­ного володільця від відшкодування шкоди, завданої джерелом під­вищеної небезпеки, належить розглянутий вище випадокнеправо­мірного заволодіння транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом за умови, що цьому не сприяла недбалість володільця даних об'єктів.

Незважаючи на обставини, за яких титульний володілець звіль­няється від відшкодування, також слід вирізнити обставини, за яких відповідальність титульного володільця за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, може бути зменшена. До цих обставин слід віднести грубу необережність потерпілої особи (ч. 2 ст. 1193 ЦК України), крім випадків, прямо передбачених законом (ч. З ст. 1193 ЦК України), коли вина потерпілого не враховується, таматеріальне становище особи, яка завдала шкоди, крім випад­ків, коли шкоди завдано вчиненням злочину (ч. 4 ст.1193 ЦК Укра­їни).

Рекомендована література:

Антимонов Б. С. Гражданская ответственность за вред, причиненими источником повьішенной опасности. — М.: Юриздат, 1952.Белякова А. М. Возмещение вреда, причиненного источником повьі­шенной опасности. — М., 1967.

Жуковская О. Л. Возмещение вреда, причиненного источником повьі­шенной опасности. — М., 1994.

Красавчиков О. А. Возмещение вреда, причиненного источником повьі­шенной опасности. — М., 1966.

Чередниченко Л. К. Понятие и видьі источников повьішенной опаснос­ти: Учебное пособие. — Владивосток, 1975.

24*3-290

375

Розділ III. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ...

Глава 37

Відшкодування шкоди,

заподіяної внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)

§ 1. Загальні положення

Держава гарантує учасникам цивільно-правового обігу захист їхніх інтересів як споживачів товарів, робіт (послуг), належну якість товарів, робіт (послуг), торговельного та інших видів обслуговуван­ня; безпеку товарів, робіт (послуг); необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари, роботи (послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця); відшкодування збитків, завданих товарами, роботами (послугами) неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шко­ди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей товарами, роботами (послугами) у випадках, передбачених законодавством. Крім того, споживачі товарів, робіт (послуг) мають право на безпеку товару, роботи (послуги), тобто на відсутність будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного се­редовища при звичайних умовах використання, зберігання, транс­портування, виконання й утилізації товару, роботи (послуги). Саме тому іншою важливою групою зобов'язань з відшкодування шкоди є зобов'язання, що виникають внаслідок недоліків товарів, робіт (по­слуг). Зміст зобов'язання полягає у тому, що шкода, завдана фізич­ній або юридичній особі внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них, має бути відшкодована продавцем, виготовлювачем товару, виконавцем робіт (послуг) у повному обсязі (ст. 1166 ЦК України).

Як і будь-який інший делікт, заподіяння шкоди внаслідок недо­ліків товарів, робіт (послуг) створює позадоговірне зобов'язання між заподіювачем шкоди та потерпілим. На правову природу зобо­в'язання, що виникає, не впливає той факт, що заподіювачі шкоди можуть перебувати у договірних відносинах. Тут слід чітко розме­жовувати їхні права та обов'язки, які реалізуються у рамках дого­вірних відносин, а також ті, регулювання яких відбувається поза рамками договору. Так, наприклад, внаслідок продажу товарів не­належної якості у покупця виникає ряд прав, які також включають право вимоги від продавця відшкодування шкоди (ст. 678 ЦК Укра­їни). Таке право виникає і реалізується в рамках договору купівлі -продажу. Але якщо внаслідок застосування неякісного товару запо­діяно шкоду життю, здоров'ю, майну покупця або інших осіб, між сторонами виникають позадоговірні відносини. Саме тому, що запо­діяння шкоди має у наведеному прикладі позадоговірний характер,

376