Глава 40. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави

конодавчої заборони або намічене весілля не відбулося, то відпадає законна підстава, на яку розраховували спочатку, і це є виправдан­ням для утримання отримувачем переданої йому грошової суми¹.

Таким чином поділяє безпідставне збагачення й українське зако­нодавство. Крім дії, підставою може бути будь-яка подія. Так, Є. О. Суханов наводить приклад, коли стихійне лихо призвело до того, що урожай з однієї земельної ділянки був змитий повінню на сусідню земельну ділянку. Тоді господар сусідньої ділянки отримав безпідставне збагачення².

Згідно з німецькою доктриною повернення неналежно виконаного (без достатніх підстав) виключається у разі, якщо той, хто здійсню­вав виконання, знав про відсутність у нього обов'язку виконувати.

Австрійська та швейцарська доктрини, навпаки, використову­ють термін «помилка» у даному контексті. У тому разі, якщо вико­нуючий зобов'язання без достатніх підстав внаслідок помилки, на­віть незначної, захоче повернути неналежно виконане, він має на це законне право.

Різні акценти у формулюванні цих норм призводять до різного підходу в потребі доказування: у Німеччині відповідач доводить, що позивач у момент виконання знав про відсутність у нього зобов'я­зання, а в Швейцарії та Австрії справа позивача — довести, що не­належне виконання є наслідком помилкового переконання про на­явність у нього зобов'язань перед відповідачем³.

Виключено повернення, якщо йдеться про моральний борг, про­строчені або спірні зобов'язання, а також якщо виконання мало добровільний характер.

У зобов'язанні з безпідставного збагачення кредитором виступає потерпіла особа, а боржником — набувач, тобто особа, яка безпід­ставно набула майно або зберегла його.

Суб'єктами цього зобов'язання можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи, держава, територіальні громади.

Предметом вимоги потерпілого (кредитора) за цим зобов'язан­ням можуть бути лише речі, визначені родовими ознаками, майнові права, гроші — як готівкові, так і безготівкові, цінні папери на пред'явника.

Якщо зобов'язання виникло внаслідок безпідставного збагачен­ня через набуття особою речей, визначених родовими ознаками, грошей, цінних паперів на пред'явника, то головним елементом

¹ Цвайгет К., Кетц X. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права. — М., 1998. — Том II. — С. 288-289.

² Гражданское право. — М., 2000. — Т. 2, полутом 2. — С. 442.

³ Цвайгет К., Кетц X. Цит. праця. — С. 289-290.

397

Розділ III. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ...

змісту зобов'язання є вимога потерпілого про повернення майна то­го самого роду в натурі або у грошовому вираженні.

Згідно зі ст. 1213 ЦК України безпідставно набуте майно має бу­ти повернене набувачем потерпілому в натурі. При цьому набувач зобов'язується перед потерпілим відшкодувати будь-яке погіршен­ня або недостачу майна, набутого без належних підстав, але лише з моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу він від­повідає за допущене ним погіршення майна (ст. 1214 ЦК України).

Особа, яка незаконно використовувала чуже майно, має відшко­дувати управомоченіи особі вартість використання навіть у тому разі, коли зможе довести, що остання не змогла б використати це майно самостійно. Мета позову про безпідставне збагачення (кон-дикційного позову) полягає не у тому, щоб компенсувати зменшен­ня майна позивача — це був би платіж про відшкодування збитків, а в тому, щоб приріст майна присудити тому з учасників, хто має на це право.

Якщо майно неможливо повернути в натурі, набувач зобов'яза­ний відшкодувати його вартість на момент розгляду справи у суді про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

У разі, якщо безпідставне збагачення відбулося завдяки передачі набувачу майнових прав, включаючи безготівкові кошти, цінні па­пери на пред'явника тощо, потерпілий має право вимагати понов­лення попереднього становища, у тому числі повернення йому доку­ментів, що посвідчують відповідні права.

Відповідно набувачу надається законом право на відшкодування своїх витрат на утримання чужого майна від часу, з якого він зобо­в'язаний повернути доходи (ст. 1214 ЦК України).

На суму безпідставного грошового збагачення нараховуються відсотки за користування чужими коштами в порядку, встановле­ному загальними правилами.

Набування майна однією особою за рахунок іншої свідчить про збільшення обсягу майна у першої з одночасним зменшенням його в іншої. Це значить, що у набувача відбулося кількісне збільшення майна або збільшення його вартості без відповідних затрат. Прикла­дом може бути повторне помилкове перерахування коштів на розра­хунковий рахунок юридичної особи за партію товарів, розрахунок за які вже було здійснено.

Якщо інше не встановлено законодавством і не випливає із суті відповідних відносин, правила щодо повернення безпідставно отри­маного майна зводяться також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

398