Глава 2. Договір поставки. Договір контрактації ...

шкодовується продавцем або виготовлювачем товару відповідно до положень глави 82 ЦК України.

Рекомендована література:

Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності. — К., 2001.Иоффе О. С. Обязательственное право. — М., 1975.

Зобов'язальне право. Теорія і практика: Навчальний посібник / За ред. О. В. Дзери. — К., 1998.

Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга вторая: Договори о передаче имущества. — М., 2000.

Іваненко Л. М. Цивільно-правові засоби захисту прав споживачів (по­купців). — К., 1998.

Глава 2

Договір поставки.

Договір контрактації сільськогосподарської продукції.

Договір постачання енергетичними

та іншими ресурсами через приєднану мережу

§ 1. Договір поставки

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановле­ний строк (строки) товар у власність покупця для використання йо­го у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використан­ням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України до договору поставки застосову­ються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру від­носин сторін.

Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які здійснюють підприємницьку діяльність. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підприємництво» підприємницькою діяльністю є без­посередня, систематична, створена на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку. Суб'єктами підприємницької діяльності мо­жуть бути громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності, юридичні особи усіх форм влас­ності, а також об'єднання.

29

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

Предметом (об'єктом) договору поставки є товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим споживанням. Зокрема, це продукція, призначена для виробничого споживання (обладнан­ня, матеріали тощо).

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як і будь-який інший консенсуальний договір, він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо істотних умов. Цей договір є двостороннім, бо права та відповідні обов'язки виникають для обох сторін договору. Оплатний характер цього дого­вору полягає в тому, що одержану від постачальника продукцію по­купець оплачує за погодженими цінами.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укла­дення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб (ст. 712 ЦК України). Так, у сфері поставок діє міждержавна Угода про загальні умови поставок товарів між організаціями держав-учасниць Співдружності незалеж­них держав від 20 березня 1992 р., що поширюється на відносини між суб'єктами господарювання (незалежно від форм власності) дер­жав-учасниць СНД за міждержавними економічними зв'язками.

Загальні правові та економічні засади формування, розміщення і виконання на договірній основі замовлень на поставку товарів для задоволення державних потреб регулює Закон України «Про постав­ки продукції для державних потреб»¹.

Державний контракт укладається замовником від імені держа­ви, а Кабінет Міністрів України виступає гарантом виконання з бо­ку держави умов контракту. Державне замовлення формується Ка­бінетом Міністрів України, міністерствами, відомствами та іншими центральними органами виконавчої влади, які визначаються і за­тверджуються Кабінетом Міністрів України.

Формування державних замовлень для забезпечення виконання регіональних цільових програм поставки продукції для регіональ­них потреб здійснюється урядом Автономної Республіки Крим, об­ласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Ці органи визначають потреби у продукції для за­безпечення регіональних цільових програм, одночасно виступають як державні замовники і не мають права передавати іншим устано­вам і організаціям здійснення функції державних замовників. Ка­бінет Міністрів України може визначати державними замовниками й інші державні організації чи установи та уповноважувати їх укла­дати державні контракти з виконавцями державного замовлення.

¹ВВР. — 1996. — № 3. — Ст. 9.

зо