Рекомендована література:

Маковский А. Л. Гражданская ответственность государства за актьі вла-сти // Гражданский кодекс России. Проблеми. Теория. Практика: Сборник памяти С. А. Хохлова / Отв. ред. А. Л. Маковский. — М., 1998. — С. 67-112.

346

Розділ III. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ...

Поняттям «каліцтво», у свою чергу, охоплюються дві основні категорії: травма та професійне ушкодження здоров'я.

Травма характеризується раптовим та, як правило, одноразовим зовнішнім впливом на організм, внаслідок чого йому заподіюється фізичне ушкодження. Наприклад удар, наслідком якого є перелом кісток. Професійне захворювання характеризується як таке ушко­дження здоров'я, що передбачене чинним законодавством¹та стало наслідком не одноразового, а систематичного та тривалого впливу² на організм людини шкідливих факторів, що є характерними для даного виду професії. Так, наприклад, хронічний бронхіт є профе­сійним захворюванням осіб, які працюють на шахтах, рудниках, відкритих кар'єрах тощо.

Поняттям «інше ушкодження здоров'я» охоплюється будь-яке, не пов'язане з каліцтвом пошкодження здоров'я, що наступило внаслідок так званого загального захворювання. При цьому дане за­гальне захворювання не пов'язане ні зі специфікою професії, ні з травматичним впливом на організм людини, а є видом ушкодження здоров'я внаслідок недотримання заподіювачем шкоди встановле­них правил та норм, наприклад, коли внаслідок відключення опа­лення особа захворіла на гостре респіраторне захворювання.

Специфіка шкоди, завдана життю та здоров'ю³фізичної особи, полягає також і в тому, що вона не може бути відшкодована в нату­рі та оцінена у грошовому еквіваленті. Тому об'єктом відшкодуван­ня буде не зазначена шкода, а лише майнові втрати, яких зазнала фізична особа внаслідок завдання цієї шкоди. До таких втрат зако­нодавець відносить заробіток (дохід), втрачений потерпілим внас­лідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатнос­ті, а також витрати, викликані необхідністю посиленого харчуван­ня, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезуван­ня, стороннього догляду тощо (ч. 1 ст. 1195 ЦК України), а також витрати на поховання (ст. 1201 ЦК України) та ін. Однак цей пере­лік є орієнтовним і на випадок, коли потерпілий має інші втрати, пов'язані з відповідним ушкодженням здоров'я, тоді він має право вимагати їх відшкодування. У разі заподіяння ушкодження здоро-

¹ Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку професійних захворювань» від 8 листопада 2000 р. № 1662 // ОВУ. — 2000. — № 45. — Ст. 1940.

² Однак потрібно зауважити, що є ряд випадків, у яких професійне захворювання може виникнути при короткостроковому перебуванні у зоні впливу шкідливих факторів, наприклад, туберкульоз у фтизіатра чи бруцельоз у ветеринара можуть виникнути і при одноразовому зіткненні з хворими на відкриту форму туберку­ льозу чи хворою твариною.

³ Ця шкода інколи іменується фізичною.

348

Глава 34. Відповідальність за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю ...

в'ю фізичної особи вона має право на відшкодування моральної шкоди, завданої таким ушкодженням.

Певними особливостями наділений і причинно-наслідковий зв'я­зок між протиправним діянням та завданою шкодою. У цих делікт­них зобов'язаннях він має складний характер, що зумовлене специ­фікою завданої шкоди. Тобто слід доводити наявність причинно-на-слідкового зв'язку не лише між протиправним діянням та каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я або смертю, а й при­чинно-наслідковий зв'язок між цими ушкодженнями здоров'я і втратою життя та зазначеними майновими втратами.

Певними особливостями наділена і вина заподіювача шкоди у цьому деліктному зобов'язанні. Як і за загальними правилами, вина заподіювача презюмується аж поки він не доведе свою невин­ність. Однак у разі, коли ця шкода завдається незаконними діян­нями органом державної влади, органом влади АРК або органом місцевого самоврядування (статті 1173-1175 ЦК України), судо­вих та правоохоронних органів (ст. 1176 ЦК України), джерелом підвищеної небезпеки (ст. 1187 ЦК України) та в деяких інших ви­падках, прямо передбачених законом, вона відшкодовується неза­лежно від вини особи, яка завдала цю шкоду. В окремих випадках, прямо передбачених законодавством, шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внас­лідок непереборної сили, також підлягає відшкодуванню (ч. З ст. 1166 ЦК України).

Однак для більш детального розгляду цього делікту доцільно ди­ференціювати його на два підвиди залежно від благ, яким заподію­ється шкода: 1) відшкодування шкоди, завданої здоров'ю фізичної особи внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я; 2) від­шкодування шкоди, завданої внаслідок смерті потерпілого.