Глава 4. Договір дарування

У реальному договорі дарування не виникає зобов'язального пра-вовідношення, оскільки він виконується одночасно з укладенням. Але новим цивільним законодавством встановлені нові, додаткові права та обов'язки сторін, не властиві правовим нормам ЦК УРСР 1964 р. Вказане дає підстави вважати, що в сторін у договорі дару­вання може виникнути в майбутньому, після передачі дарунка, пев­не правовідношення у передбачених законом випадках.

Якщо дарувальникові відомо про недоліки речі або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб, він зобов'язаний повідомити про них обдаровуваного (зокрема при даруванні не зовсім справного транспортного засобу, електроприладів тощо). Невиконання даного обов'язку може призвести до нанесення шкоди при володінні та ко­ристуванні дарунком. У такому разі виникає охоронне правовідно­шення — дарувальник зобов'язаний відшкодувати шкоду (ст. 721 ЦК України).

Обдаровуваний зобов'язаний:

1. належним чином дбати про річ, яка становить історичну, нау­кову, культурну цінність;

2. виконати обов'язок на користь третьої особи, якщо це передба­чено у договорі (статті 725, 726 ЦК України).

Обдаровуваний має право:

1. вимагати відшкодування шкоди у разі, якщо дарувальник не сповістив про недоліки та особливості речі, що призвело до запо­діяння шкоди при володінні та користуванні дарунком;

2. у будь-який час до прийняття дарунка на підставі договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому відмови­тися від нього (ст. 724 ЦК України);

3. у разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості.

У консенсуальному договорі дарування дарувальник має право відмовитися від передання дарунка, якщо після укладення догово­ру його майновий стан істотно погіршився (ст. 724 ЦК України).

Припинення договору дарування відбувається до його виконання внаслідок смерті дарувальника або обдаровуваного у консенсуаль­ному договорі дарування. Договір дарування припиняється також виконанням — передачею дарунка обдаровуваному.

На вимогу про розірвання договору розповсюджується позовна давність в один рік. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим (ст. 727 ЦК України).

47

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

Крім звичайного договору дарування на користь однієї особи, но­вий ЦК України передбачає договір дарування на користь невизна-ченого кола осіб, що має загальнокорисну мету — пожертву. Пожер­тва — це дарування рухомих та нерухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам для досягнення ними певної, наперед обу­мовленої мети (ст. 729 ЦК України).

Предметом договору пожертви є речі, у тому числі гроші та цін­ні папери. На відміну від звичайного договору дарування, предме­том договору пожертви не можуть бути майнові права. Також у до­говорі пожертви має бути чітко вказана конкретна мета викорис­тання дарунка. Якщо такої мети у договорі немає, це буде звичайний договір дарування. Саме загальнокорисна мета відріз­няє пожертву і надає підстави стверджувати, що це різновид благо­дійницької діяльності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про благодійництво та благодій­ницьку діяльність» благодійництво — це добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам мате­ріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Отже, благодійництво та пожертва — тотожні поняття.

Договір про пожертву є реальним договором і вважається укладе­ним з моменту прийняття пожертви. Форма договору пожертви рег­ламентується ст. 730 ЦК України так само, як форма звичайного договору дарування.

Договір про пожертву характеризується тим, що на обдаровувано­го завжди покладається певний обов'язок використовувати майно для загальнокорисної мети. Наприклад, у разі, коли предметом дару­вання є бібліотека рідкісних та цінних книг, то на обдаровуваного покладено обов'язок надати її у суспільне користування, тобто дозво­лити доступ усім бажаючим. Можуть бути й інші випадки укладення даного договору, проте обдаровуваний не завжди здатний організувати використання дарунка-пожертви у суспільних інтересах, за призна­ченням, передбаченим договором. Закон передбачає у цьому разі можливість зміни мети використання, але використання пожертви за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи — за рішенням суду (ст. 730 ЦК України).

Пожертвувач має право контролювати використання пожертви і в певних випадках, передбачених законом, скасувати договір. Пра­во скасування мають і його правонаступники.

Отже, пожертвувач або його правонаступники мають право вима­гати розірвання договору, якщо пожертва використовується не за призначенням.

48