Глава 23. Договір комерційної концесії

можливість сторонам почати проведення необхідної підготовчої ро­боти (наприклад, передача документації, інструктаж працівників тощо) вже на підставі укладеного договору.

Зміст договору комерційної концесії. Зміст договору комерцій­ної концесії як договору підприємницького характеру полягає в тому, що він завжди є платним. Винагорода правоволодільцю є істот­ною умовою договору. Застосування доцільної межі розміру такої оплати встановлюють сторони. Розмір оплати визначається багатьма чинниками, серед яких головними є попит, потреба, купівельна спроможність, конкуренція та інші економічні чинники. В українсь­кому цивільному законодавстві передбачено різні форми виплати ви­нагороди правоволодільцю. Це можуть бути платежі разові (пау-шальні) або періодичні (роялті). На практиці часто використовується відрахування відсотків від виторгу на оптову ціну товарів, а також поєднання зазначених способів. Таким поєднанням, наприклад, мо­же бути одноразова виплата після підписання договору сторонами і періодичні виплати обговореної частини прибутку — відрахувань від виторгу. Але оскільки винагорода у договорі комерційної концесії є істотною умовою, сторони зобов'язані її чітко визначити.

Визначною рисою концесійного договору є імперативність сфор­мульованих законом обов'язків правоволодільця. Про це свідчить ст. 1120 ЦК України, яка зобов'язує правоволодільця виконати пев­ні дії щодо користувача. До таких дій належить обов'язкова переда­ча користувачеві технічної та комерційної документації, а також надання іншої важливої інформації, що є необхідною для здійснен­ня прав, наданих йому за договором комерційної концесії. Крім то­го, правоволоділець зобов'язаний проінформувати користувача та його працівників з питань, пов'язаних із здійсненням цих прав.

Разом з тим правоволоділець має певні додаткові обов'язки, які він повинен здійснити щодо користувача. За своєю сутністю обо­в'язки правоволодільця мають характер сприяння позитивній робо­ті користувача. Водночас вони націлені на захист споживача від можливо неякісно виробленої продукції або наданих послуг, реа­лізація яких покладена на користувача. Головними обов'язками правоволодільця є:

1. забезпечення державної реєстрації договору;

2. надання користувачеві постійної технічної та консультативної допомоги, включаючи сприяння у навчанні та підвищенні ква­ліфікації працівників;

3. контроль за якістю товарів, виконуваних робіт або послуг, що здійснюються користувачем на підставі договору комерційної кон­цесії.

283

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

Слід звернути увагу, що перераховані обов'язки не визначені за­коном як істотні умови договору. Вони можуть формулюватися дис­позитивним чином у кожному конкретному випадку.

Істотними умовами договору комерційної концесії є імперативно сформульовані законодавцем обов'язки користувача. Відповідно до ст. 1121 ЦК України, враховуючи характер та особливості підпри­ємницької діяльності, спосіб ведення якої передано користувачу за договором комерційної концесії, користувач зобов'язаний:

1)використовувати торговельну марку та інші позначення правоволодільця визначеним у договорі способом;

2. забезпечувати відповідність якості товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) відповідно до договору ко­мерційної концесії, якості аналогічних товарів (робіт, послуг) правоволодільця;

3. дотримуватися інструкцій та вказівок правоволодільця, спря­мованих на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу наданих прав використанню цих прав правоволодільцем;

4. надавати покупцям (замовникам) додаткові послуги, на які во­ни могли б розраховувати, купуючи (замовляючи) товари (роботи, послуги) безпосередньо у правоволодільця;

5. інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про використання ним торговельної марки та інших позначень правоволодільця за договором комерційної концесії;

6. не розголошувати секрети виробництва правоволодільця, іншу одержану від нього конфіденційну інформацію.

За згодою сторін користувач може мати й інші обов'язки, зокре­ма визначення терміну використання отриманих від правоволоділь­ця прав. У системі цивільно-правових договорів договір комерцій­ної концесії може бути визначений, з деякими застереженнями, як договір про здійснення оплатного надання послуг, про що вказують М. І. Брагинський і В. В. Вітрянський¹.

Характерною особливістю договору комерційної концесії є відпо­відальність правоволодільця та користувача перед споживачами. У ст. 1123 ЦК України зазначено, що правоволоділець несе субси-діарну відповідальність за вимогами, що пред'являються до корис­тувача у зв'язку з невідповідністю якості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних) користувачем. Водночас за вимогами, що пред'являються до користувача як виробника продукції правоволо­дільця, правоволоділець відповідає солідарно з користувачем.

¹ Брагинский М. И„ Витрянский В. В. Договорное право. Книга третья: Договори о вьіполнєнии работ и оказании услуг. — М.: Статут, 2002. — С. 968.

284