18.Бактеріологічний метод дослідження. Принципи, методи та етапи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації.

Бактеріологічний метод (або культуральний посів) — це «золотий стандарт» мікробіологічної діагностики, який складається з таких основних етапів: посів матеріалу на живильні середовища, виділення чистої культури та ідентифікація збудника з тестом на чутливість до антибіотиків. Він дозволяє точно визначити причину інфекції та підібрати правильне лікування.

Етапи дослідження

• Посів: Зразки (кров, сеча, мокротиння, мазки) переносят на спеціальні рідкі або щільні поживні середовища.

• Ікубація: Чашки з посівами поміщають у термостат за певної температури на 24–48 годин для росту колоній бактерій.

• Виділення чистої культури: Отримання ізольованого росту одного виду мікроорганізмів для подальшого вивчення.

• Ідентифікація: Визначення виду та властивостей бактерії за допомогою біохімічних, серологічних чи мас-спектрометричних тестів.

• Антибіотикограма: Визначення чутливості виділеного мікроба до антибактеріальних препаратів.

Значення методу

• Точно підтверджує або спростовує інфекційний діагноз.

• Допомагає лікарю призначити ефективні ліки та подолати стійкість бактерій.

• Використовується в санітарному контролі води, повітря та їжі

Принципи виділення чистих культур

• Механічне роз'єднання: Рівномірний розподіл бактерій на поверхні щільного середовища для отримання ізольованих колоній.

• Біологічна селекція: Використання елективних чи диференційно-діагностичних середовищ, що пригнічують супутню мікрофлору.

• Створення умов культивування: Забезпечення необхідного температурного режиму, рівня вологості та газового складу (аероби/анаероби)

Методи виділення

• Метод Дригальського або Пастера: Посів шпателем по черзі на три чашки Петрі для механічного розрідження концентрації мікробів.

• Метод секторів (штрихів): Нанесення петлею матеріалу на окремі сектори щільного поживтого середовища.

• Біологічні методи: Використання вибіркових властивостей (рухливість за Мечниковим-Шухевичем, стійкість до кислот чи антибіотиків, зараження лабораторних тварин).

Етапи дослідження (Класична схема — 4 дні)

• 1-й день:

  • Взяття патологічного матеріалу (кров, сеча, гній тощо).

  • Оглядова мікроскопія мазка (забарвлення за Грамом).

  • Первинний посів матеріалу на щільні або рідкі поживні середовища для отримання ізольованих колоній.

• 2-й день:

  • Облік росту в термостаті.

  • Вивчення морфологічних і тинкторіальних властивостей підозрілих колоній (готують мазки, фарбують).

  • Пересів ізольованих колоній на скошений агар для отримання чистої культури.

• 3-й день:

  • Перевірка чистоти виділеної культури.

  • Початок ідентифікації за морфологічними, культуральними, ферментативними (біохімічними) та серологічними ознаками.

  • Визначення чутливості виділеного збудника до антибіотиків.

• 4-й день:

  • Остаточна ідентифікація бактерій за їхнім видом та оформлення результату бактеріологічного аналізу