55.Моноклональні антитіла, їх одержання та використання в медичній практиці.

Моноклональні антитіла (МКБ) — це штучні білки. Вони однакові за своєю структурою і б'ють точно в одну ціль — конкретну частину чужорідної речовини. Їх роблять у лабораторії. Вони допомагають лікувати рак, запалення та інші важкі хвороби.

Як їх одержують

• Беруть мишу і вводять їй певну хвороботворну речовину.

• Збирають з її селезінки клітини, які роблять потрібні захисні білки.

• З'єднують ці клітини з раковими клітинами миші, що швидко діляться.

• Виходить нова гібридна клітина — гібридома. Вона живе довго і робить багато однакових білків.

• Сучасні види таких білків роблять людськими за допомогою генної інженерії, щоб організм пацієнта не відганяв ліки.

Де їх використовують

• Онкологія: пошук і знищення пухлин, доставка токсинів всередину хворого клону клітин.

• Ревматологія: зупинка запалень при ревматоїдному артриті.

• Алергологія: зниження сили важкої астми чи алергій.

• Діагностика: пошук інфекцій та гормонів у крові в лабораторних аналізах

56. Взаємодія антигенів і антитіл. Серологічні реакції, їх феномени. Практичне використання.

Взаємодія антигену (Ag) і антитіла (At) — це специфічне зв'язування чужорідної речовини з білком імунної системи. Вона складається з двох етапів: швидкого специфічного з'єднання та повільного видимого феномену. Серологічні реакції використовують у медицині для діагностики інфекцій та визначення груп крові.

Серологічними реакціями (у діагностиці інфекційних захворювань) називають сукупність пробіркових реакцій, заснованих на АГ-АТ-взаємодії. Серологічні дослідження — це методи вивчення визначених антитіл чи антигенів у сироватці крові хворих, засновані на реакціях імунітету (проводяться in vitro).

Основні феномени серологічних реакцій

• Аглютинація: Злипання клітин або частинок (бактерій, еритроцитів) у видимі пластівці за участю аглютинінів.

• Преципітація: Осадження розчинного антигену (токсинів, білків) у вигляді осаду при з'єднанні з преципітинами.

• Лізис: Руйнування клітин (бактерій чи еритроцитів) за допомогою антитіл та білків системи комплементу.

• Нейтралізація: Втрата токсичних властивостей мікробів або токсинів під дією специфічних антитіл.

Класифікація серологічних реакцій

1. Двухкомпонентні

- прості (РА,РП)

- розеточні тести

- цитофлюоресцентні методи

- складні (РН /гемадсорбції, токсину, .,РТГА,РНГА, реакція прямої імунофлюоресценції, реакції адгезії).

Реакції адгезії відрізняються взаємодією часток, наприклад, клітки, із серологически активною поверхнею, у т.ч. з інший кліткою.

2. Трикомпонентні- прості- реакція бактеріолізу,- реакція коагглютинації- складні- реакція непрямий иммунофлюоресценции,- РІА,- РЕМА,- літичні тести (РСК, визначення АОК за допомогою еритроцитарних Аг-ів),- використання електронних парамагнітних і ядерно-магнітного резонансу),

Матеріал для серологічних реакцій:- сироватка крові (парні сироватки). Заморозку протягом 10-14 днів.- ліквор,- сеча,- фільтрат випорожнень,- промивні води бронхів, порожнини рота, носа, шлунка.

- Слиз (шийки матки, . - тут АТ часом більше, ніж в сироватці)

Практичне використання

• Діагностика інфекцій: Виявлення антитіл у сироватці крові хворого або пошук невідомого збудника.

• Визначення груп крові: Використання стандартних сироваток для системи AB0 та резус-фактора.

• Імунологічний аналіз: Застосування методів ІФА (імуноферментного аналізу) для пошуку гормонів, вірусів чи маркерів хвороб.

• Судова медицина: Ідентифікація біологічних рідин (крові, слини).