31.Явище антагонізму мікробів. Роль вітчизняних мікробіологів у розвитку вчення про антагонізм мікробів.

Явище антагонізму мікробів — це здатність одних мікроорганізмів пригнічувати або вбивати інші мікроби через виділення антибіотиків, токсинів чи зміни середовища.

В одних випадках під впливом антагоністів мікроби перестають рости і розмножуватися, в інші - клітини їх лізуються, розчиняються, у третіх - гальмуються або зупиняються біохімічні процеси усередині клітин, наприклад дихання, синтез амінокислот. Найбільш різко антагонізм виявляється в актиноміцетів, бактерій і грибів. Синьогнойна паличка активно пригнічує паличку чуми; актиноміцети, що виділяють нистатин, пригнічують ріст дріжджових організмів.

Суть антагонізму

• Конкуренція: Мікроби борються за їжу та місце.

• Антибіоз: Один мікроб отруює інший спеціальними речовинами.

• Користь: Організм людини використовує корисні мікроби для захисту від хвороб.

Роль вітчизняних мікробіологів

• Ілля Мечников: Заклав основи вчення про мікробний антагонізм і використав молочнокислі бактерії для боротьби з гнильними процесами в кишківнику.

• Микола Гамалія: Досліджував взаємодію бактерій та бактеріофагів, розвинув ідеї лікування інфекцій за допомогою мікроорганізмів.

• Володимир Харінцев та інші вчені: Вивчали природні антимікробні речовини та бактеріофаги.

• Зернова та інші радянські/українські дослідники: Брали участь у розробці та впровадженні перших вітчизняних антибіотиків (наприклад, радянського пеніциліну, який створила Зінаїда Єрмолаєва).

32.Антибіотики, характеристика, принципи одержання, одиниці виміру. Класифікація за механізмом дії на мікроорганізми.

Антибіотики — це біологічно активні речовини мікробного, рослинного чи тваринного походження, які здатні вибірково пригнічувати ріст або повністю знищувати бактерії, гриби чи віруси. Їх активність вимірюється в одиницях дії (ОД) або мікрограмах (мкг), де 1 мкг чистої речовини зазвичай дорівнює 1 ОД. Отримують їх методами біосинтезу (шляхом культивування мікроорганізмів-продуценттів), напівсинтетичним шляхом (хімічна модифікація природних молекул) або повним синтезом.

Загальна характеристика та принципи одержання

• Природні (біосинтетичні): Продукуються актиноміцетами, пліснявими грибами та бактеріями в процесі їх життєдіяльності.

• Напівсинтетичні: Отримують шляхом хімічної зміни природного ядра антибіотика для покращення його властивостей (стійкості, спектру дії).

• Синтетичні: Повністю створені в лабораторії хімічним шляхом (часто сюди ж відносять сульфаніламіди та інші синтетичні антибактеріальні засоби).

• Одиниці виміру: Активність виражається в міжнародних одиницях дії (ОД), що відповідають мінімальній кількості препарату, яка зупиняє ріст тест-мікроба, або в масових одиницях (мікрограми — мкг, міліграми — мг).

Класифікація за механізмом дії на мікроорганізми

• Інгібітори синтезу клітинної стінки: Руйнують пептидоглікан оболонки, викликаючи лізис клітини (бета-лактами: пеніциліни, цефалоспорини, а також ванкоміцин).

• Порушувачі функції клітинних мембран: Змінюють проникність цитоплазматичної мембрани, що призводить до витоку життєво важливих компонентів (поліміксини, полієнові антигрибкові препарати як ністатин, амфотерицин).

• Інгібітори синтезу білка: Блокують процеси на рівні рибосом мікробної клітини (аміноглікозиди, тетрацикліни, макроліди, хлорамфенікол, лінкозаміди).

• Інгібітори синтезу нуклеїнових кислот: Порушують реплікацію ДНК або транскрипцію РНК (рифампіцин та ін.).

33.Лікарська стійкість мікробів, механізм утворення стійких форм. Методи визначення чутливості мікробів до антибіотиків. Мінімальна пригнічувальна (МПК) та мінімальна бактерицидна (МБК) концентрації. Практичне значення. Принципи боротьби з лікарською стійкістю мікроорганізмів.

Лікарська стійкість (резистентність) мікроорганізмів — це здатність мікробів виживати і розмножуватися в присутності концентрацій антибіотиків, які раніше були для них згубними. Це природний еволюційний процес, значно прискорений безконтрольним використанням протимікробних препаратів.