66.Хімічні вакцини та анатоксини, принципи одержання. Асоційовані вакцини. Адсорбовані вакцини, принцип "депо".

Хімічні вакцини є вакцинами другого покоління. Такі вакцини містять уже очищені антигени збудників інфекційних захворювань,отримані переважно хімічними методами.

Основний принцип одержання хімічних вакцин полягає у виділенні та очищенні проективних антигенів від баластних речовин,які забезпечують розвиток надійного імунітету. Для виділення з мікроорганізмів антигенних комплексів використовують трихлороцтову кислоту,фенол,ферменти тощо.

Хімічні вакцини характеризуються слабкою реактогенністю,вони є генетично і онкогенно безпечними,стійкими до впливу зовнішнього середовища,можуть використовуватися у різних асоціаціях. Але недоліками хімічних вакцин є те,що вони швидко виводяться з організму і є менш імуногенними.

Анатоксини-якісно нові препарати,одержані з екзотоксинів бактерій шляхом обробки 0,4% розчином формаліну при 37*С протягом 3-4 тижнів. Така технологія зберігає антигенні та імуногенні властивості екзотоксинів,але знищує їх токсичність. На введення анатоксинів організм виробляє антитоксини. Для досягнення напруженого антитоксичного імунітету необхідне дворазове введення анатоксину з подальшою ревакцинацією.

Сьогодні широко використовують анатоксини,до складу яких після очищення і концентрації додають сорбенти-ад’юванти. Такі вакцини називаються адсорбованими. Адсорбція анатоксинів значно підвищує їх імуногенні властивості.

Вакцини різних типів, що містять кілька компонентів називаються асоційованими вакцинами. Ці препарати, призначені для одночасної вакцинації проти декількох інфекційних захворювань.Для підвищення імуногенності антигенів, які входять до складу інактивованих, хімічних, синтетичних В. і анатоксинів, застосовують ад’юванти. Ад’юванти (лат. adjuvans — допомагаю) — це різноманітні за походженням і фізико-хімічними властивостями речовини: гель гідроокису алюмінію, ліпіди, емульгатори, полімерні сполуки). Механізм дії ад’ювантів полягає у створенні «депо» антигену в місці введення В. та неспецифічної стимуляції функціональної активності імунокомпетентних клітин.

67.Анатоксини, їх одержання, очищення, одиниці виміру, використання, оцінка.

Анатоксини — це імунобіологічні препарати (токсоїди), які отримують із бактеріальних екзотоксинів шляхом позбавлення їх токсичності зі збереженням специфічних антигенних та імуногенних властивостей. На введення анатоксину організм продукує захисні антитоксини.

Одержання

• Вихідний матеріал — високоефективні білкові екзотоксини бактерій (збудників дифтерії, правця, ботулізму, газової гангрени), що виділяються при культивуванні на рідких поживних середовищах.

• Токсини знешкоджують обробкою 0,3–0,4% розчином формаліну за температури 37 °C протягом 3–4 тижнів.

• Формалін руйнує токсичні центри молекули, але залишає незміненими епітопи (антигенні детермінанти).

Очищення

• Неочищені анатоксини містять залишки поживного середовища та бактеріальні домішки.

• Застосовують методи очищення і концентрування: висолювання сульфатом амонію, преципітація кислими агентами, ультрафільтрація або гель-хроматографія.

• Для посилення імунного відзову чистий анатоксин часто адсорбують на гідроксиді алюмінію або фосфаті алюмінію (адсорбовані анатоксини), що забезпечує ефект «депо» — повільне вивільнення антигену в організмі.

Одиниці виміру

Активність анатоксинів вимірюють у спеціальних біологічних та імунохімічних одиницях: []

• ЛФ (одиниця граничної флокуляції, limes flocculation) — кількість антигену, яка найшвидше вступає в реакцію флокуляції з 1 міжнародною одиницею (МО) стандартної антитоксичної сироватки (використовують переважно для дифтерійного анатоксину). []

• ОЗ (одиниця зв'язування) — кількість анатоксину, що зв'язується з 1 антитоксичною одиницею сироватки (для правцевого, ботулінічного та гангренозних анатоксинів). []

• МО (міжнародна одиниця) або АО (антигенна одиниця) — еквіваленти імунної активності за стандартними еталонами ВООЗ. []

Використання

• Призначаються для активної специфічної профілактики інфекцій, обумовлених екзотоксинами (протидифтерійний, протиправцевий у складі АКДС, АД-М, АП-анатоксинів тощо).

• Використовують за плановим календарем щеплень або за епідемічними показаннями (наприклад, екстрена профілактика правця при травмах).

• Для досягнення стійкого імунітету вимагають дво- чи триразового введення з наступними ревакцинаціями; формують стійку імунологічну пам'ять, проте не запобігають бактеріоносійству

Оцінка (Контроль якості)

Готові серії анатоксинів проходять суворий лабораторний контроль за такими критеріями:

• Стерильність та Безшкідливість (нетоксогенність) — відсутність реверсії токсичності (перевіряють на лабораторних тваринах: гвінейських свинках, мишах).

• Імуногенність (активність) — здатність викликати утворення високих титрів антитоксинів в організмі тварин при імунізації.

• Ареактогенність — відсутність надмірних загальних і місцевих алергічних/токсичних реакцій.

• Хімічна чистота — визначення рівня залишкового формаліну та білкового азоту.