122. Клінічна мікробіологія. Об'єкт досліджень. Предмет, завдання, методи. Критерії етіологічної ролі умовно-патогенних мікробів, виділених з патологічного осередка.

Клінічна мікробіологія — це розділ медичної мікробіології, що вивчає патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми, які спричиняють інфекційні процеси в організмі людини, а також розробляє методи їх діагностики, лікування та профілактики.

Об'єкт і предмет досліджень

• Об’єкт досліджень: умовно-патогенні та патогенні мікроорганізми, їх популяції, а також мікробіоценози різних біотопів тіла людини в нормі та при патології.

• Предмет досліджень: взаємовідносини між мікроорганізмами та організмом пацієнта, механізми розвитку опортуністичних та госпітальних інфекцій, етіологічна роль мікробів у розвитку патологічних процесів.

Завдання клінічної мікробіології

• Вивчення біологічних властивостей і ролі умовно-патогенних мікробів в етіології та патогенезі інфекцій.

• Діагностика інфекційних захворювань і виявлення збудників у пацієнтів.

• Дослідження мікробіологічних аспектів внутрішньолікарняних (госпітальних) інфекцій та дисбіозів.

• Визначення чутливості виділених мікроорганізмів до антимікробних препаратів. Методи досліджень

• Бактеріологічний (мікробіологічний) метод: посів матеріалу на поживні середовища, виділення чистої культури та її ідентифікація.

• Мікроскопічний метод: вивчення морфології та тинкторіальних властивостей мікробів у мазках.

• Серологічний метод: виявлення антитіл або антигенів у сироватці крові.

• Молекулярно-генетичні методи (ПЛР): виявлення ДНК/РНК збудників.

Критерії етіологічної ролі умовно-патогенних мікробів у патологічному осередку

Оскільки умовно-патогенні мікроби входять до складу нормальної мікрофлори, для доведення їхньої причетності до запального процесу використовують такі критерії:

1. Кількісний критерій: виділення мікроорганізму в значній концентрації, що перевищує допустимий поріг (наприклад, \(>10^{5}\) КУО/мл у сечі).

2. Монокультура або переважання: виділення з патологічного осередка одного виду мікроба або його домінування над іншими компонентами асоціації.

3. Повторність виділення: виявлення того ж самого штаму при повторному дослідженні з того ж патологічного осередка.

4. Наявність імунної відповіді: наростання титру специфічних антитіл у сироватці крові хворого до виділеного мікроорганізму.

5. Локалізація: виявлення мікроба в біотопах, які в нормі є стерильними (кров, спинномозкова рідина, пунктати)

123. Екологія мікроорганізмів. Поширення мікробів у природі. Значення робіт с.М. Виноградського.

Екологія мікроорганізмів вивчає взаємодію мікробів із навколишнім середовищем, а видатний учений Сергій Виноградський заклав основи цієї науки, відкривши хемосинтез і роль мікроорганізмів у кругообігу речовин.

Екологія мікроорганізмів та поширення в природі

• Усвідомленість: Мікроорганізми живуть скрізь — у ґрунті, воді, повітрі, на поверхні та всередині інших живих організмів.

• Ґрунт: Це головне середовище для мікробів, де їхня кількість досягає мільярдів клітин в одному грамі.

• Вода: Водойми містять бактерії, водорості та віруси, які очищують воду та формують планктон.

• Екстремофіли: Деякі мікроби виживають у гарячих джерелах, льодовиках, глибоких шарах землі та під високим тиском.

Значення робіт Сергія Виноградського

• Засновник екології мікробів: Виноградський першим почав вивчати мікроорганізми в їхньому природному середовищі, а не лише в чистих культурах на лабораторних середовищах.

• Відкриття хемосинтезу: Він довів, що деякі бактерії можуть отримувати енергію за рахунок окислення неорганічних речовин (наприклад, сірки чи аміаку), а не за рахунок світла чи готової органіки.

• Кругообіг елементів: Учений дослідив роль мікроорганізмів у кругообігу азоту, сірки та заліза в природи.

• Метод накопичувальних культур: Він розробив спеціальні середовища, які дозволяють вирощувати окремі екологічні групи бактерій у лабораторії.

124. Нормальна мікрофлора тіла людини, її роль у фізіологічних процесах і виникненні патології людини. Вікові особливості нормальної мікрофлори носа, шкіри, ротової порожнини, статевих органів, кишечника. Гнотобіологія. Дисбактеріоз і причини його виникнення.

Нормальна мікрофлора людини — це сукупність мікроорганізмів (бактерій, грибів, вірусів), які живуть на шкірах і слизових оболонках здорової людини та беруть участь у її життєдіяльності.

Роль у фізіологічних процесах

• Захисна функція: заважають розмноженню хвороботворних мікробів.

• Обмін речовин: допомагають перетравлювати їжу та синтезують вітаміни (групи B та K).

• Імунітет: тренують імунну систему людини та стимулюють вироблення захисних антитіл.

Виникнення патології

• Ендогенна інфекція: мікроби стають шкідливими, якщо потрапляють в інші органи або слабшає імунітет.

• Токсини: деякі бактерії можуть виробляти шкідливі речовини при порушенні балансу.

Вікові особливості мікрофлори

• Новонароджені: стерильні до народження, заселяються мікробами під час пологів та в перші хвилини життя.

• Діти: склад мікрофлори змінюється з введенням прикорму та ростом дитини.

• Дорослі: мікрофлора стабілізується і є унікальною для кожного.

• Літні люди: кількість корисних лакто- та біфідобактерій зменшується, зростає кількість умовно-патогенних мікробів.

Особливості за локалізацією

• Шкіра: переважають стафілококи та коринебактерії; суха та кисла середа стримує чужі бактерії.

• Ніс: містить стафілококи, стрептококи та нейсерії, які захищають дихальні шляхи.

• Ротова порожнина: багато стрептококів, лактобактерій та спірохет через вологість і їжу.

Порожнина рота ембріона зазвичай стерильна. Первинне інфікування відбувається при проходженні через родові шляхи. Спочатку порожнину рота колонізують біфідобактерії, кишкова паличка, ентерококи, зеленящі стрептококи, Staphylococcus epidermidis, Corynebacterium pseudodifhtericum і Candidа spp. Через кілька тижнів порожнину рота колонізують анаеробні бактерії, спірохети, гемофільні бактерії і нейсерії. У немовлят, на спинці язика найбільш часто виділяють стафілококи та стрептококи (особливо Streptococcus salivarius). На слизовій оболонці щік переважають стрептококи. На твердому небі близько сагітальній лінії у немовлят переважають грампозитивні коки. При формуванні молочних зубів з'являються умови для колонізації порожнини рота іншими мікроорганізмами, в тому числі анаеробами.З віком підвищується вміст анаеробних бактерій, лактобацил, стафілококів, кандид і найпростіших. Втрата зубів у літньому віці призводить до значного зменшення вмісту облігатних анаеробів. Наявність знімних протезів призводить до розвитку хронічного запалення під основою (базисом) протеза з порушенням слиновиділення і зрошення слизової оболонки. У подібних ситуаціях різко зростає колонізація грибами Candida, а також бактеріями, що відбуваються з ШКТ, - ешеріхіями, ентерококами, та ін. Мікробний пейзаж порожнини рота здорових осіб: стрептококи, лактобактерії, стафілококи, актинрміцети, гриби роду Кандіда, бактероїди, спірохети, лептоспіри, мікоплазми.

• Кишечник: головне сховище (до 90% всієї мікрофлори) — біфідобактерії, бактероїди, лактобактерії.

• Статеві органи: у жінок репродуктивного віку переважають кислі лактобактерії (палички Дедерлейна), що захищають від інфекцій.

Гнотобіологія

• Гнотобіологія — це наука про тварин, які вирощені в абсолютно стерильних умовах і не мають жодних мікробів (гнотобіонти або безмікробні тварини).

• Допомагає вивчати роль мікрофлори, бо такі тварини мають слабкий імунітет і гірше розвиваються.

Дисбактеріоз

• Дисбактеріоз — це порушення кількісного та якісного складу нормальної мікрофлори.

• Причини виникнення:

  • Прийом антибіотиків.

  • Неправильне харчування (мало клітковини, багато цукру).

  • Стреси та хронічна втома.

  • Зниження імунітету через хвороби.