57.Реакція аглютинації, її механізм, різновиди

Реакція аглютинації — це імунологічний процес склеювання та випадання в осад корпускулярних антигенів (бактерій, еритроцитів, клітин) під дією специфічних антитіл (аглютинінів) за наявності електролітів. Вона застосовується для визначення груп крові та ідентифікації збудників інфекцій.

Механізм реакції

• Двохфазність: Складається з фази специфічного зв'язування антитіл з антигенами на поверхні клітин та фази осадження (аглютинації) за участі солей.

• Зона ефекту: Потребує оптимального співвідношення концентрацій антигену та антитіл (у надлишку однієї з компонентів реакція може не відбутися).

• Роль електролітів: Двовалентні іони солей (наприклад, \(NaCl\)) знижують мінусовий заряд клітин, дозволяючи їм зближуватися.

Розрізняють:

— прямі реакції аглютинації, що використовують для виявлення антитіл у сироватці крові хворого. Додавання суспензії убитих мікробів до сироватки хворого викликає утворення пластівчастого осаду (позитивна реакція склеювання мікробів антитілами). Використовується для визначення черевного тифу, паратифу й ін.

— реакція пасивної, чи непрямий гемагглютинації заснована на використанні еритроцитів з адсорбованими на їхнє поверхні антигенами, взаємодія яких з відповідними антитілами сироватки крові хворих приводить до утворення фестончатого осаду. Використовується для визначення вагітності, виявлення підвищеної чутливості хворих до лікарських препаратів і гормонів;

— реакція гальмування гемагглютинації заснована на здатності антитіл імунної сироватки нейтралізувати віруси, що у результаті утрачають властивість склеювати еритроцити. Використовується для діагностики вірусних хвороб;

— реакція коагглютинації — різновид реакції аглютинації, у якій антигени збудника визначають за допомогою стафілококів, попередньо оброблених імунною діагностичною сироваткою

58.Реакція преципітації, її механізм. Використання в медичній практиці. Реакція преципітації в гелі.

Реакція преципітації — це імунологічна реакція утворення осаду (преципітату) з розчинного антигену (преципітиногену) та специфічних антитіл (преципітинів) у присутності електроліту. Механізм полягає у взаємодії валентних груп з подальшим утворенням макромолекулярного комплексу та його осадженням.

Механізм реакції

• Антиген: Розчинні молекули (білки, токсини, ліпополісахариди).

• Антитіла: Преципітини (переважно IgM та IgG).

• Етапи:

  1. Специфічне з'єднання антигену з антитілом.

  2. Утворення невидимих мікрокомплексів.

  3. Агрегація комплексів та випадання в осад за умови оптимального співвідношення компонентів.

Використання в медичній практиці

• Серологічна діагностика: Виявлення збудників інфекційних хвороб (сибірка, туляремія, бруцельоз).

• Судова медицина: Визначення видової приналежності крові, сперми чи інших біологічних рідин (реакція Унтеренер-Зіглера).

• Санітарна практика: Визначення домішок білка в харчових продуктах або воді.

• Алергологія: Виявлення специфічних антитіл.

Реакція преципітації в гелі

• Суть: Реакція дифузії антигенів та антитіл напівщільному середовищі (агар-агар або агароза).

• Переваги: Висока специфічність, можливість розділяти суміші антигенів та порівнювати їх.

• Основні методи:

  • Одинарна радіальна імунодифузія (за Манчіні): Антитіла вводять в агар, антиген наливають у лунки; діаметр кільця преципітації пропорційний концентрації антигену.

  • Подвійна зустрічна дифузія (за Оухтерлоні): Антиген і антитіла поміщають у сусідні лунки агару, вони дифундують назустріч один одному з утворенням лінії преципітації на місці їхнього оптимального співвідношення.

  • Імуноелектрофорез: Поєднання електрофорезу (розподіл білків за зарядом) та імунодифузії в гелі.

Для аналізу складу антигенів широкого поширення набула реакція преципітації в гелі. Розрізняють просту і подвійну дифузію в гелі. Проста імунодифузія - агаровий гель, який містить приципітуючу сироватку, поміщають у вузькі пробірки і зверху нашаровують розчин антигена; дифундуючи в гель, антиген зв’язується з відповідними антитілами, утворюючи мутні лінії преципітації; розміщення ліній в агарі визначається концентрацією відповідного антигену. Подвійна імунодифузія - на відміну від попереднього методу у цій реакції реагенти розділені шаром нейтрального гелю, який не містить реагентів; на поверхню гелю, змішаного з специфічною сироваткою. Вносять шар нейтрального гелю, після застигання якого нашаровують антиген, дифундуючи на зустріч один одному. Антиген і антитіла зустрічаються в шарі нейтрального гелю і утворюють лінії преципітації.