115. Актиномікоз ротової порожнини. Діагностика, лікування.

Актиномікоз ротової порожнини — це хронічне інфекційне захворювання, яке викликають променеві грибки (актиноміцети), що супроводжується утворенням щільних інфільтратів, нориць та специфічних гранульом

Діагностика

• Клінічний огляд: виявлення щільних «дерев'янистих» пухлиноподібних утворень синюшно-червоного кольору, які з часом розм'якшуються і утворюють нориці.

• Бактеріологічне дослідження: мікроскопія гною з нориць для пошуку друзи актиноміцетів (жовтуватих зерняток).

• Посів на поживні середовища: виділення збудника в анаеробних умовах.

• Цитологічне та гістологічне дослідження: біопсія тканин для виявлення специфічних гранульом.

• Диференційна діагностика: виключення туберкульозу, сифілісу, одонтогенного остеомієліту та злоякісних пухлин

Лікування

• Антибактеріальна терапія: тривале застосування антибіотиків (переважно препарати пеніцилінового ряду у великих дозах курсом від кількох тижнів до місяців).

• Хірургічне втручання: розтин та дренування абсцесів, висічення гранульом і некротичних тканин.

• Імунотерапія: введення актиномікоза (специфічна вакцина), а також засобів для підвищення захисних сил організму.

• Фізіотерапія: електрофорез з йодидом калію, ультразвук, УВЧ на область інфільтратів після стихання гострого процесу.

• Санація ротової порожнини: лікування карієсу, усунення хронічних вогнищ інфекції

116. Малярійні плазмодії, їх характеристика. Патогенез малярії. Мікробіологічна діагностика.Специфічна профілактика і терапія.

Малярія — це тяжке трансмісивне протозойне захворювання, що викликається одноклітинними паразитами роду Plasmodium та передається через укуси інфікованих самок комарів роду Anopheles

Малярійний плазмодій – збудник малярії, який паразитує у людини в кров'яних тільцях (еритроцитах) і в клітинах печінки, викликаючи важке трансмісивне захворювання – малярію. Найбільш поширені три види малярійних плазмодіїв:

-збудник триденної малярії Plasmodium vivax (tertiana) з нападами лихоманки через 48 годин,

-збудник чотириденної малярії - Plasmodium malaria (quartana) з нападами через 72 годин

-збудник тропічної малярії Plasmodium falciparum (tropica) з нападами через 24 або 48 годин.

-В Африці зустрічається збудник триденної малярії Plasmodium ovale.

Життєвий цикл: Зі зміною двох хазяїв — статевий етап (спорогонія) відбувається в організмі комара (Anopheles), а нестатевий етап (шизогонія — тканинна та еритроцитарна) — в організмі людини. Наявні сплячі стадії (гіпнозоїти у печінці при P. vivax та P. ovale), що зумовлюють пізні рецидиви

Патогенез малярії

• Проникнення: Спорозоїти зі слиною комара потрапляють у кров людини і швидко мігрують до клітин печінки (тканинна шизогонія).

• Еритроцитарна стадія: Мерозоїти виходять із печінки та інфікують еритроцити, де розмножуються, руйнуючи їх.

• Напади лихоманки: Руйнування еритроцитів і вивільнення в кров продуктів життєдіяльності паразитів (мезозоїтів та пігменту гемозоїну) разом із токсинами викликає пірогенну реакцію — класичний напад (озноб, жар, потовиділення).

• Ускладнення: При P. falciparum уражені еритроцити злипаються (цитоеадгезія), закупорюють мікросудини головного мозку та інших органів, спричиняючи тяжку кому, гостру ниркову недостатність і малярійний альгім. Виникає анемія та гепатоспленомегалія (збільшення печінки та селезінки)

Мікробіологічна (паразитологічна) діагностика

• Мазок та товста крапля крові: Основний «золотий стандарт». Забарвлення за Романовським-Гімзою дозволяє визначити вид плазмодія та стадію розвитку. Кров беруть під час або одразу після нападу лихоманки.

• Швидкі діагностичні тести (RDTs): Імунохроматографічні тести на виявлення антигенів паразита (HRP-2, pLDH).

• Молекулярні методи: Полімеразно-ланцюгова реакція (ПЛР) для точної ідентифікації виду та низької концентрації паразитів.

Специфічна профілактика і терапія

• Терапія (лікування): Здійснюється суворо в умовах стаціонару протималярійними засобами (хлорохін/делагіл, похідні артемізиніну при тропічній малярії, примахін для знищення гіпнозоїтів у печінці). Вибір препарату залежить від виду збудника та регіону зараження.

• Специфічна профілактика: Вакцинація проти малярії (наприклад, RTS,S/AS01) рекомендована ВООЗ для дітей у регіонах із високою передачею P. falciparum.

• Неспецифічна профілактика: Особиста та громадська хіміопрофілактика (прийом протималярійних препаратів перед поїздкою в ендемічні зони), захист від укусів комарів (репеленти, москітні сітки, інсектициди).